суботу, 10 грудня 2016 р.

Не вбивай Україну або НА ЩО ВИТРАТИТИ ОСТАННЮ "ЖИЗНЬ"



Уфф! Вал підлих викриттів, ендемія звинувачень і компрометуючих записів перейшли всі мислимі рубежі, досягли і дістали Захід. Провалюється не лише дно. Завалюється небо влади, валяться небожителі. Валиться країна.
Нам вже не достатньо апелювати до розсудливості громадян. Розсудливість кожного спрацьовує лише тоді, коли є політика, яка здатна вийти на міцний ґрунт чесності. Це непохитна воля громадянського Майдану.
У грі незмінних політичних небожителів завершуються "жизни", накопичені ними ще до Майдану, додані Майданом та нами після. Шантаж викриттями забирає у них і у нас останні "житті", викриваючи наочно незмінну сув'язь керування країною та одночасного маніпулювання нею заради власного збагачення. Заради відчуття влади і великих благ, інколи у складній суміші з нездоровим, егоїстичним, чуттям патріотизму. Аж до сліз та популістського ниття на екрані.
Який діючий політик чи політична сила здатні знайти у собі останню краплину здорового глузду та здорового патріотизму, щоб нарешті використати своє останнє "життя" задля всіх? -- Забути вірних смотрящих слуг. Припинити використовувати владу для дрібної помсти. Проводити відкриту, публічну, політику так само всередині країни, як і наззовні. Використати владу для радикального очищення всіх гілок влади. Для нормального патріотизму.
Використати своє останнє політичне "життя" для того, щоб з цілеспрямованою рішучістю перебрати чи переобрати владу, не припускаючи загального перезбудження в умовах незавершеної війни та не перериваючи реформ.
Хто герой чи герої?

Джерело: https://www.facebook.com/ye.bystrytsky/posts/647520018760862

Немає коментарів:

Дописати коментар