Анонс: історико-філософські читання "Рецепції та впливи в історії філософії"

Національна академія наук України

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди

Відділ історії філософії України

6 грудня 2019 року

проводить

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ЧИТАННЯ

на тему:

РЕЦЕПЦІЇ ТА ВПЛИВИ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

До обговорення плануються два тематичних блоки:

1.            Європейська філософія як мережа рецепцій та впливів; методологічні проблеми дослідження рецепцій та впливів у філософії; особливості взаємодії філософій у Центрально-Східній Європі.

2.            Форми і способи взаємодії філософської думки України із західною філософією; роль західної філософії у становленні модерної філософської думки в Україні та української філософської традиції; окремі випадки рецепції західної філософії в Україні.

Для включення в програму читань необхідно до 19 листопада 2019 року надіслати заявку, вказавши тему доповіді; прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання, номер телефону, адресу електронної пошти.

Адреса для заявок:

01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, відділ історії філософії України, кім. 415.

е-mail: serge.yosypenko@ukr.net

"Філософія мови та розуму": новий науковий семінар в Інституті філософії

В Інституті філософії починає роботу постійний науковий міжвідділовий семінар «Філософія мови та розуму». Семінар об’єднуватиме науковців різних відділів Інституту, запрошуватиме провідних фахівців з України та з інших країн, а також широку зацікавлену громадськість.

Чим займатиметься Семінар? Які найперші і найближчі заходи у межах семінару? Про це читайте далі, а тим паче спойлер – до нас приїздить всесвітньо відомий французький філософ, фахівець з філософії розуму, філософії мови та філософії дії аналітичного спрямування Венсан ДЕКОМБ.

Про що і для чого наш семінар 

Інститут філософії запрошує в аспірантуру і докторантуру

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України офіційно оголошує прийом в аспірантуру і докторантуру, як на бюджет, так і за контрактом.

Документи приймаються в Інституті філософії до 10 вересня 2019 року. Дата вступних іспитів буде оголошена пізніше. Подавши документи, ви можете отримати перелік питань до іспитів з філософії. 

Деталі щодо переліку та подачі документів просимо дивитися за посиланням: https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2017/08/blog-post_2.html

Наші спеціальності:

• соціальна філософія
• філософська антропологія
• логіка та методологія науки
• історія філософії (в т.ч. історія філософії України)
• філософія культури  і теорія мистецтв
• етика та естетика
• філософські проблеми етносу і нації
• онтологія, гносеологія, метафізика
• політична філософія та інші філософські дисципліни

Семінар про йоґу в Інституті філософії: запрошуємо виступати! АНОНС

Наприкінці вересня – першій половині жовтня 2019 року

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ

Відділ історії зарубіжної філософії

Сектор східної філософії

проводять круглий стіл на тему: «Багатомірність і різноманітність йоґи та міждисциплінарність її досліджень».

Пропонується розглянути такі питання:

1.                    Філософські аспекти йоґи.

2.                    Йоґа у релігійному вимірі.

3.                    Йоґа і психологія.

4.                    Йоґа у світлі природничих і медичних наук.

5.                    Йоґа як соціально-політичний феномен.

6.                    Йоґа у мистецтві, літературі та культурі.

7.                    Рецепція йоґи за межами Індії.

8.                    Йоґа у сучасному світі.

9.                    Змінне і незмінне у йозі.

Робочі мови: українська, англійська, російська.

Заявки (анкети і тези) для участі у роботі круглого столу приймаються за посиланням: https://forms.gle/sCNk59uvbAHCLDY87 до 15 вересня включно.

Також з усіх необхідних питань можна писати на ел. адресу yogaphil.2019@gmail.com

Йоґа і йоґіни у Бгаґаватапурані: анонс Семінару дослідників східних філософій

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CXХIІ

Тема засідання:

«Йоґа і йоґіни у Бгаґаватапурані»

25 червня 2019, 16:00

к. 327

Доповідач:

Юрій Завгородній, д. філос. н., с. н. с. сектору східної філософії відділу історії зарубіжної філософії

Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

Співдоповідач-диспутант (respondent):

Василь Семенов (Київ), к. ф.-м. н.,

докторант Інституту кібернетики НАН України

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Організатори:

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

Відділ історії зарубіжної філософії

сектор східної філософії

ТЕЗИ

 ЙОҐА І ЙОҐІНИ У ПЕРШІЙ КНИЗІ БГАҐАВАТА ПУРАНІ

Лектори і теми Літньої філософської школи Інституту філософії - 2019!

Раді повідомити про наших лекторів та теми їхніх лекцій і занять!
Податися на школу можна тут 
https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2019/05/blog-post.html

Анатолій ЄРМОЛЕНКО, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ У КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗМІН

·            Соціальна філософія дискурсу в структурі соціогуманітарного знання: взаємодія соціальної теорії, теоретичної соціології, практичної філософії та соціальної етики.

·            Контроверза методологій «розуміння» і «пояснення»  в контексті проблеми: теорія суспільства versus соціальна технологія. Практичний дискурс як метаінституція суспільства.

·            Сучасна соціальна філософія в умовах посилення популістичних тенденцій, «ситуації постправди» та «гібридизації суспільства».

·            Проблеми перекладу і тлумачення основних понять сучасної соціальної філософії.

Упродовж 2-х занять тематизуватимуться  питання методології і практики соціально-філософських досліджень, роль соціальної філософії як чинника модернізації та морально-етичноїмеліорації українського суспільства.

Сергій ЙОСИПЕНКО, доктор філософських наук, заступник директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії філософії України

ЯК МОЖЛИВА УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ?

·            В чому полягає ідея національної філософії, коли і у якому контексті вона виникає?

·            «За» і «проти» ідеї національної філософії або як національна філософія співвідноситься зі світовою?

·            Чи є концепція Дмитра Чижевського програмою розвитку української філософії?

·            Чи можна розглядати розвиток філософії в сучасній Україні як становлення української філософії?

Упродовж 2 занять проаналізуємо можливі відповіді на ці питання читаючи й коментуючи І розділ «Філософія і національність» Нарисів з історії філософії на Україні Дмитра Чижевського в сучасному контексті.

Валерій ЗАГОРОДНЮК, доктор філософських наук, професор, в.о. завідувача відділом філософської антропології Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, ректор Вищої школи філософії при Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ І ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

·                Місце і роль епістемології у сучасному історико-філософському процесі. Класична і некласичні епістемології. Філософія науки як вид некласичної епістемології.

·                Суб' єкт-об 'єктне відношення. Емпіризм -раціоналізм. Апріоризм. Трансценденталізм. Поняття істини.

·                Провідні сучасні течії філософії науки. Контроверзи сучасної філософії науки: сцієнтизм-антисцієнтизм, екстерналізм-інтерналізм, кумулятивізм-плюралізм, нормативізм-дескриптивізм.

Тетяна ГАРДАШУК, доктор філософських наук, завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Анотації до двох лекцій:

·       ЗМІНИ КЛІМАТУ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ТА ЕТИЧНА ПРОБЛЕМА

Філософія та етика активно рефлектують над викликами викликами, які ставлять під загрозу існування людство, планету і саме життя на ній. Однією з нагальних проблем, з якими зіткнулося людство як на глобальному, так і на регіональних рівнях – це кліматичні зміни. Проблеми кліматичних змін виходять далеко за межі обговорення у вузьких колах фахівців, оскільки зачіпають усі аспекти життєдіяльності людства тепер і в майбутньому – від індивідуального та громадського здоров’я до національної безпеки, стратегій економічного розвитку тощо.

·       НА МЕЖІ ЖИТТЯ Й СМЕРТІ

Важливою і складною філософською та біоетичною проблемою є проблема ставлення до життя і смерті, контролю над ними з боку самою людини та суспільства. Одним із тематичних вимірів цих дискусій є евтаназія (ейтаназії), що в перекладі з грецької означає «хороша смерть» і яку найбільш загально визначають як припинення життя на прохання людини з метою позбавлення її від нестерпного болю, психологічних і фізичних страждань, давно є темою гострих суспільних дискусій, а в деяких країнах евтаназія вже стала частиною легальних медичних практик. В Україні ці питання почали вноситися в публічний дискурс відносно недавно. Зокрема, вони є на порядку денному 7-го Національного конгресу з біоетики (30 вересня – 2 жовтня 2019 р.). У цій темі будуть окреслені різні аспекти цієї складної філософської, етичної та соціальної проблеми.

Тарас ЛЮТИЙ, доктор філософських наук, професор

НІЦШЕ І ФІЛОСОФІЯ САМОПЕРЕВЕРШЕННЯ

Мало не кожному читачеві, який цікавиться філософією, знайомий твір «Так казав Заратустра» Фридриха Ніцше. Та не всяк може похвалитися, що розуміє все в ньому до кінця. А деякі фрагменти просто залишають стан оторопіння. Чи знаємо ми про сатиру, пародію чи еротичний гумор, який використовує Ніцше? Про що говорять нам алегоричні образи цієї книжки? Чи це пророчий і священний текст, а може художній вимисел? Як ставитися до позірної мізогінії та провокативних афористичних висловлювань Ніцше?

Філософ неодноразово закликав до повільного читання. Саме цю процедуру вартує застосувати й до його книжки. Почитаємо І частину «Заратустри» разом

Оксана ЙОСИПЕНКО, д.філос.н., старший науковий співробітник ІФ НАН України

МОВА: ПОКІРНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЧИ НЕЗБАГНЕННА ТАЄМНИЦЯ?

Філософія мови, яка у ХХ ст. виникла як окрема філософська дисципліна, з самого початку претендувала розв’язати усі філософські проблеми, натомість сама мова, яка ще у XVIII вважалася простим інструментом пізнання, у ХХ-ХХІ ст. перетворюється на незбагненну загадку. «Не ми говоримо мовою, а мова говорить нами», писав Гайдеґер, мова стає властивістю, яка визначає людину і робить її людиною.

Упродовж 2 занять ми спробуємо проаналізувати вказану дилему, шукаючи відповіді на такі запитання:

·                У цій опозиції йдеться про ту саму мову, чи наука, філософія та кожна філософська традиція розуміють під «мовою» щось інше?

·                Чим є мова для феноменології, семіології, соціології, філософії постмодерну й філософії буденного мовлення?

·                Чи можна пояснити походження мови не впадаючи у дилему «курки і яйця» і яка концепція мови (експресивістська, голістська, індикативна, атомістична) може краще впоратися з цим завданням?

·                Чи можна дати визначення мови, не визначивши при цьому людину, а отже чому філософія мови неминуче стає антропологією?

·                Якою мірою лінгвістичний поворот в філософії змінив сучасну манеру філософування, концептуальний апарат і проблемне поле філософії?

Ольга ГОМІЛКО, доктор філософських наук, професор

Що таке ANIMAL PHILOSOPHY або що говорить філософія про тварин?

Вважають, що психічний розлад, що трапився з Ніцше 3 січня 1886 року в Турині, поклавши край його університетській кар’єрі,  було спровоковано спогляданням ним побиття коня кучером. Говорять, що перед тим як знепритомніти, Ніцше огорнув руками шию коня, захищаючи його від ударів батога… В «Антихристі» він говорить: «Ми більше не  виводимо людину із духа та божества, ми її ставимо назад до тварин». Все, що у людині позитивного – сила, гідність, незалежність виходить від справжніх інстинктів, вважає філософ.  А тому, вважати людину вінцем творіння не можна...

Протягом двох занять зосередимось на з’ясуванні філософського розуміння того:

·                Чому сучасна філософія активно звертається про тем, пов’язаних із світом тварин? Або що означає «поза людський» поворот у сучасній філософії?

·                Чи є людина «винятковою» та найбільш довершеною істотою?

·                У чому полягає філософське переосмислення природи інстинкту? Або що означає «супернормальність» тварини?

·                Чи мають тварини розум?

·                Чи мають тварини права? Що таке права тварин?

·                Чому книга П. Сінгера «Визволення тварин» складає поворотний етап у русі за права тварин?

·                Що таке спеціецизм? Або про видову дискримінацію.

·                Чому м’ясо відіграє важливу роль у людській культурі? Чи зуміє вегетаріанство витіснити м’ясоїдство?

·                Чи є тварина засобом для людини? Або про історико-філософське виправдання ієрархії та протиставлення людей та тварин.

Запропоновано для обговорення наступні тексти:

 Пітер Сінгер «Визволення тварин»

 Декларація прав тварин (2014 р.)

Кембриджська декларація (2012 р.)

Оксана ЗАБУЖКО, канд. філос. наук

ФІЛОСОФІЯ І ҐЕНДЕР, АБО СМЕРТЬ ДОН ЖУАНА

  

·            Що таке філософський текст? Трансформація способів філософування в добу модерну. Література як спосіб філософування.

·            Модернізм, фемінізм, націоналізм: коротка історія стосунків у 19-21 ст.ст.

·            Ґендер і культурна антропологія. Реконструкція традиції жіночого філософування: від Лесі Українки до Юлії Крістевої. Здобутки і втрати феміністичної філософії.

Микола СИМЧИЧ, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України

СХОЛАСТИКА: ЧИ МОЖЕ ЩОСЬ БУТИ ЦІКАВИМ І НУДНИМ ВОДНОЧАС?

·            Що таке схоластика? Чому цей термін багатьох лякає?

·            "Схоластика" і "шкільна християнська філософія": в чому відмінність?

·            Схоластичні школи: єдність в різноманітті?

·            Чи схоластика – це тільки середньовічне явище?

·            Схоластика і аристотелізм: випадкові попутники?

·            Чи була схоластика в Україні?

·            Схоластика сьогодні: чи це можливо?

·            Що спільного між схоластикою й аналітичною філософією?

...

Йоґа сутра: деконструкція тексту: анонс семінару дослідників східних філософій

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

 Засідання CXХI

Тема засідання:

«Йоґа сутра: деконструкція тексту»

Доповідач:

Андрій Сафронов,

к. ф.-м. н., доцент (по кафедрі соціально-економічних дисциплін); психолог (медична психологія); президент Української федерації йоґи.

Дослідницькі зацікавлення:

йоґа, езотеріологія, психопрактики в містичних традиціях, санскритологія.

Вивчав санскрит у Варанасі, Гейдельбергськомуі Лейденському університетах

Співдоповідач-диспутант (respondent):

Олександр Кіхно, к. філос. н., с.н.с.

сектору східної філософії,

відділу історії зарубіжної філософії

Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор східної філософії

28 травня 2019, 16:00

к. 327

ТЕЗИ:

Літня філософська школа «Філософія сьогодні: традиції та інновації». Анонс.

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ

Вища школа філософії при Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

запрошують до участі у

літній філософській школі

 «ФІЛОСОФІЯСЬОГОДНІ: Традиції та інновації»

Філософія сьогодні викликає дедалі більший інтерес, часто зовсім не пов’язаний з академічною сферою. Від занять філософією очікують отримати навички, необхідні для успіху в сучасному світі: критичне мислення, уміння формулювати та оцінювати аргументи, здатність зосереджуватися на конкретних проблемах, дотримуватися інформаційної гігієни, формувати власну позицію та відстоювати її в дискусії. 

Філософія, таким чином, стає необхідною для розвитку особистості і громадянського суспільства. 

Але не менш запитаними залишаються сьогодні навички, яких традиційно очікували від філософії: осмислювати смисложиттєві проблеми, формувати об’єктивне ставлення до себе, до інших, до світу, робити свідомий життєвий вибір. 

Наскільки добре сучасні філософські теорії відповідають цим запитам, чи пропонують вони щось більше, аніж пропонували антична та модерна філософії?

Досить обмежитись одним з філософських напрямів, чи варто все-таки познайомитися з усією панорамою історії філософії? 

Від філософії потрібно очікувати готової відповіді на власні запитання, або ж для того, щоб отримати таку відповідь, необхідно провести власне дослідження?

У слухачів школи буде можливість поміркувати над цими питаннями разом з провідними науковцями Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. Школа розрахована на всіх, хто планує поглибити своє знайомство з філософією, хто намагається зрозуміти, про що йдеться в філософських теоріях та дискусіях, хто вже має досвід (позитивний чи негативний) вивчення філософії чи тільки намагається його отримати.

Школа поєднуватиме теоретичний і практичний компоненти – знайомство з філософськими теоріями та з практиками дослідження, і буде присвячена темам:

1)    Що нового в проблемах та ідеях сучасної філософії?

2)    В чому актуальність сучасних і давніх філософських дискусій?

3)    Як читати філософські тексти різних епох, як інтерпретувати класичні й сучасні філософські вчення?

4)    Як організувати власне філософське дослідження, як аргументувати свою позицію в дискусії?

СПИСОК ЛЕКТОРІВ І КОНКРЕТНИХ ТЕМ - див. у групі події на Facebook. і за посиланням:
https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2019/06/2019.html

Де: Київ, Інститут філософії, вул. Трьохсвятительська, 4.
Коли: 8 - 12 липня.

Організаційний внесок - 1900 грн.
Витрати на проживання, проїзд та харчування учасники покривають за свій кошт.

Для участі у школі треба заповнити заявку за посиланням: https://forms.gle/NJZeFfPTAA8hq8af9

Не про вибори. Філософ, який спромігся знайти істину

11 квітня 2019 року на сайті українського інтернет-видання «Українська правда» було опубліковано статтю завідувача відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктора філософських наук Євгена Бистрицького, присвячену пам’яті директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України академіка Мирослава Поповича.

(Ми у свою чергу передруковуємо статтю нашого колеґи, посилаючись на републікацію на сайті НАН України)

Другі Філософські читання пам’яті Мирослава Поповича «Філософія свободи». ПРОГРАМА.

Національна академія наук України

Відділення історії, філософії та права

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

Журнал «Філософська думка»

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Національний університет

«Києво-Могилянська академія»

ФІЛОСОФСЬКІ ЧИТАННЯ

пам’яті Мирослава Поповича 

«Філософія свободи» 

програма

12 квітня 2019 року

м. Київ