Традиції суфізму в Пакистані: семінар дослідників східних філософій запрошує всіх!

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

25вересня 2018, 16:00

к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CXVІІ

Тема засідання:

Традиції суфізму в Пакистані

Доповідач:

Олена Борділовська, доктор політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Співдоповідач-диспутант (respondent):

Олег Ярош, кандидат філософських наук, завідувач сектору східної філософії

відділу історії зарубіжної філософії

Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine
ТЕЗИ

Доповідь присвячена найбільш відомим постатям суфійської традиції в Західній Індії, яка тепер є частиною Пакистану – СаїдуУсмануМарванді, більш відомому як ЛалШахбазКаландар(1177–1274) та Шаху АбдулЛатіфуБітаї (1689–1752). Їх розділяє декілька століть, але їхні настанови і погляди надзвичайно схожі, і час над ними немає сили, обидва суфії є поборниками миру і толерантності, рівності представників різних релігій. В Індії суфізм мав свій характер, і найяскравіше він проявився саме в традиції сіндгі. Якщо для мешканців провінції найбільш улюблений герой – Шах АбдулЛатіф, який творив поезії мовою сіндгі, то загалом в Південній Азії і у світі більше відомий ЛалШахбазКаландар, в першу чергу завдяки відомій пісні «МастКаландар» в жанрі каваллі, яку знають і співають мусульмани, сікхи та індуси, оскільки це – квінтесенція суфійський поглядів і найкращий взірець відданості Богу.

Місця упокоєння обох поетів-містиків і духовних наставників знаходяться в теперішній пакистанській провінції Сіндг, в окрузі Джамшоро, де автору доповіді довелося побувати нещодавно. Власне, ідея поділитися враженнями і деякими знаннями народилася саме після відвідин цих святих місць, оскільки мало хто зі співвітчизників там бував.

Також є бажання озвучити власні роздуми про підґрунтя суфійської традиції саме в цьому куточку Південної Азії та певною мірою розвіяти стереотипи про культуру і суспільну традицію сучасного Пакистану. З такої метою спробуємо відповісти на питання: Пакистан – держава мусульман Південної Азії чи мусульманська держава? Батьківщина терористів і фундаменталістська країна? Держава, у якій немає місця представникам інших держав і релігій?

Питань багато.Чи існує Індо-Пакистанський субконтинент? Історична пам’ять і національна ідея: чи можуть вони співіснувати? Як примирити минуле і сучасність і з чим йти у майбутнє?

Нарешті, буде можливість почути корисну інформацію про дослідження суфійської традиції в сучасному Пакистані, і саме в Карачі – столиці провінції Сіндг.

Анонс: Круглий стіл "Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри"

Запрошуємо на Круглий стіл «Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри» (12 червня 2018, 14.00, в Інституті філософії, к. 318)

Модератор: Олег Ярош

Учасники:

Юрій Завгородній, Сергій Капранов, Олександр Кіхно, Катерина Малахова, Анастасія Стрелкова

Що таке «свобода» у філософіях Сходу? Частина теоретичних описів цієї категорії може збігатись з історією її дослідження у європейській думці, але можна виділити й ряд ознак специфічно «орієнтального» ставлення.

Наприклад, в індійський традиції поняття «мокша», визволення є одним із головних релігійно-філософських екзистенціалів. Специфіка осягнення цього поняття в східних філософіях пов’язана з інакше сформульованими дихотоміями, з одного боку, Єдиного, Абсолютного і, з іншого боку, індивідуального та особистісного буття.

У філософіях Сходу інакше, ніж в західній філософії, сформульовано дихотомію свободи вибору і напередвизначеності (наприклад, в ісламській філософії), концепції ілюзорності індивідуального та множинного буття (буддизм, адвайтизм в індійській філософі).

Індивідуальний, внутрішній досвід, інтроспекція, медитативні практики мають особливе, більше значення в східних філософіях. Інший підхід до осягнення раціонального дискурсу на Сході творить окрему проблему для розуміння. Така відмінність усвідомлювалась, наприклад, індійськими філософами, і заслуговує окремого обговорення.

У 19-20 ст. східні філософії звертаються до проблематики актуальної і для західної філософії: наприклад, філософії соціального і національного визволення. Але і дана проблематика зазнала на Сході специфічних видозмін. Також розглядаються у східних філософіях й етичні виміри категорії свободи.

Окремо варто враховувати специфіку власне західних підходів до східних філософій, зокрема те, що для деяких європейських мислителів 19-го та 20-го ст., сама філософія співставлення Сходу і Заходу пов’язана з різницею у потрактуванні феномену свободи.

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

ОРГАНІЗАТОРИ:

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

редакція журналу «Філософська думка»

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine

«Схід у Ніцше. Ніцше на Сході» в Інституті філософії

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

28 лютого 2017, 16:00, к. 327

проводить

Розширене засідання CІIІ

Тема засідання:

«Схід у Ніцше. Ніцше на Сході»

 

Доповідачі:

Лариса Гармаш, Юрій Завгородній, Сергій Капранов,

Тарас Лютий, Анастасія Стрелкова

Організатори:

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Анонс:Феноменологія буддизму (семінар дослідників східних філософій)

31 січня 2017, 16:00

к. 327

 СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CІI

Тема доповіді:

«Духовная практика буддизма

как изменение первично очевидного опыта жизни»

к феноменологии буддийского опыта

Доповідач:

Карпіцький Миколай, д. ф. н., професор кафедри історико-філософських дисциплін Луганського національного аграрного університету

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Тези доповіді (див. під катом):

Анонс! Пригоди Ньютона-філософа в єврейській думці XVIII – початку XIX ст.

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CІ

Тема доповіді:

«Пригоди Ньютона-філософа в єврейській думці XVIII – початку XIX ст.»

Доповідач:

Малахова Катерина, 

к. ф. н., м. н. с.,

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ,

координатор спілки академічної творчої юдаїки «Самбатіон» в Україні

20 грудня 2016, 16:00

к. 327   

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine

Проводять:

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

  

Матеріали до доповіді

(из курса «Тик-тиккун: еврейские механики, моралисты и мистики о выпрямлении кривого», Санкт-Петербург, 2016)

Оригінальний файл із дуже цікавими ілюстраціями - за посиланням: http://www.tdsf.kiev.ua/news/seminar101.pdf

Культура смерті або Танатос в Інституті філософії.

2 грудня в Інституті філософії відбувся науковий семінар під назвою “Cultura Thanatica: Смерть в культурі / Death in Culture”. Він об єднав людей, які досліджують усе, що торкається смерті в людській культурі - філософів, істориків, філологів, релігієзнавців і теологів, а також митців, що створюють сучасну культуру сприйняття та зображення смерті. Від нашого Інституту організаторами виступав сектор історії східної філософії (в особі Юрія Завгороднього).

Смерті було дуже багато. Цікаві доповіді охопили різні теми: від загальних питань осмислення смерті у нашій культурі, через різні форми культури смерті, до історичних форм танатичної культури (погребання, шанування померлих, зв'язку смерті і життя). Детальну програму і фото з заходу ви можете переглянути у групі заходу. За резюме могла б зійти доповідь Олександра Воронюка, доповнена різними філософськими міркуваннями. Щоб не обтяжувати читача складними цитатами і мапою ідей (наведену тут), популярно підсумую головну проблему.

Ми витіснили смерть. Ми її намагаємось забути, викинути, як щось шкідливе, темне. Ми її сховали у лікарнях, моргах, викинули її із постійної суспільної реальності.

Так було не завжди. Аж до пришестя Модерну, смерть залишалась публічною, “на миру”, культ смерті і повязаний із смертю були важливим елементом суспільної культури, виховання дітей, родинної реальності. Смерть була священним елементом культури, і з нею мали справу насамперед священики, а не лікарі.

Про ці практики “іншого” ставлення до смерті було дуже багато доповідей - від культури православної аристократії Козацької України і скіфського міфу про “смерть на Герросі”, до мексиканського дня мертвих, тибетської культури містичного перевтілення і японських божеств смерті.

Витіснення смерті, перетворення її на щось “медичне”, суто “технічне”, коли смерть зосереджується довкола технічних засобів без емоцій (у лікарнях, у моргах, у крематоріях) - обертається для нас несподіваним боком.

Коли смерть припинила бути священним ритуалом, вона стала звичайною справою. Коли вона була технізована і витіснена за межі масової свідомості - вона стала можливою у масових масштабах. Випадково, саме століття “забуття смерті” породило найстрашніші масові вбивства в історії - від Голодомору і ГУЛАГу до Голокосту і Освєнціму?

Люди втратили стародавнє філософське вміння сприймати смерть та вмирати. Розгублені, вони відчувають пекельний жах перед нею, не знають, що робити перед її обличчям - і тим самим не можуть прожити своє життя, гідно приймаючи перспективу смерті. Безсмертя, яке люди намагаються реалізувати будь-де - не може задовольнити цю діру у душі людини.

Розвивати нове мислення про смерть, подолати суспільні викривлення і стереотипи, і через це - відродити цінність життя - такі цілі і перспективи були проговорені на першому в історії зібранні танатологів України.

Організатори анонсували видання збірки статей і мають намір працювати далі, тож бажаємо їм у цьому успіхів.