В Інституті філософії імені Г.С. Сковороди
НАН України, у продовження низки семінарів з теорії політичної філософії, які
відбулися у 2016 році, започатковується міжвідділовий
семінар з теорії, історії та головних проблем політичної філософії.
Координатори семінару – к.філос.н. В.Б. Фадєєв, д.філос.н. О.Б. Киричок,
к.філос.н. Д.І. Кірюхін.
До участі в семінарі запрошуються усі зацікавлені у
розвитку політичної філософії в Україні науковці та фахівці з дотичних
дисциплін – соціальної філософії, політології, філософії права, історії,
соціології, філософської та політичної антропології тощо.
Якщо у вас є бажання виступити із
доповіддю, пропозиції тем і доповідей просимо надсилати координаторам. Адреси:
serge.yosypenko@ukr.net (Сергій Йосипенко)
der_schura@hotmail.com (Олександр Киричок)
fadvlad@gmail.com (Володимир Фадєєв)
serge.yosypenko@ukr.net (Сергій Йосипенко)
der_schura@hotmail.com (Олександр Киричок)
fadvlad@gmail.com (Володимир Фадєєв)
Мабуть, немає нічого більш
поширеного у вітчизняному публічному дискурсі, ніж розмови про політику – так чи
інакше, вона стосується всіх – і
кожному, зазвичай, є що сказати про реалії нашого політичного життя.
Проте характер і загальна
спрямованість цих розмов свідчать про надзвичайну заплутаність ключових
категорій політичної рефлексії, брак уявлення при окресленні подальших
перспектив суспільних змін і звідси – відсутність
проактивних програм дій, покликаних визначити прийнятні способи облаштування
суспільно-політичного життя.
Усе це породжує дещо недолугий
публічний дискурс, сповнений емоційних звинувачень, популістських обіцянок та
постістматівських кліше. Попри всі зміни, що спостерігалися упродовж останніх
десятиліть, ми ще залишаємося
заручниками радянських мисленнєвих конструкцій, принаймні у сфері
міркувань про природу політики, мотиви і ключові чинники, що впливають на
політичні рішення, роль і місце політики в нашому житті.
Однією з причин описаної ситуації
є відсутність в Україні політичної
філософії як на рівні систематичних досліджень, так і на рівні
номенклатури філософських дисциплін, що передбачає спеціалізовані періодичні
видання, кафедри і навчальні програми у ЗВО, академічні спеціальності,
асоціації дослідників тощо.
Попри окремі перекладені,
підручникові та монографічні видання, університетські курси, семінари і круглі
столи, вона так і не інституювалася як академічна дисципліна з усіма
відповідними ознаками. У певному сенсі становленню та інституюванню політичної
філософії в Україні навіть перешкоджають активні
медійні дискусії за участю численних експертів, чи радше псевдоекспертів усіх
ґатунків, зокрема щодо подальшої долі національної держави, партійної
політики та класичних політичних ідеологій, які й справді переживають сьогодні
явно не найкращі часи і потребують серйозного теоретичного осмислення у цьому
контексті.
Обговорення цих питань значно
пришвидшилося в останні десятиліття в усьому світі через кардинальні зміни в
режимах функціювання розвинених демократичних держав та трансформації форм
партійного політичного життя. Ці процеси стали своєрідним каталізатором відродження інтересу до політичної
філософії серед європейських та північноамериканських інтелектуалів, та
спонукали до перегляду класичних ідеологічних побудов, переосмислення та
винайдення краще пристосованих до реалій сучасного світу форм політичної
активності. Проте не можна казати, що цей процес близький до завершення.
Ці зміни употрібнюють подальше
поглиблення теоретичної рефлексії над визначальними категоріями політичної
філософії, розробку і обговорення нових способів (пере)облаштування
суспільно-політичного життя, реартикуляцію ціннісно-нормативних засад демократичної
політики, поглиблений інтерес до історії політичної думки тощо.
Історичність політичного
мислення, важливість розуміння генеалогії головних категорій і концепцій
політичної філософії, потреба у відтворенні еволюції їх діахронічних смислів,
що продовжують впливати на наше сучасне політичне життя, роблять необхідним також
звернення до історії політичної думки,
як ще одного важливого аспекту її інституювання.
Окрім зазначених теоретичних
аспектів, у полі уваги семінару перебуватимуть також питання інституювання політичної філософії як
академічної дисципліни.
Відбуватиметься презентація та обговорення авторських і
колективних монографій з політичної філософії.
Перший семінар на тему «Відродження політичної філософії у ХХ ст.» відбудеться 1 березня 2019 р.
Доповідачі зосередяться на феномені та обставинах відродження політичної філософії у провідних інтелектуальний традиціях:
· німецькій (д.філос.н. А.М. Єрмоленко);
· французькій (д.філос.н. С.Л. Йосипенко);
· англо-американській (к.філос.н. Д.І. Кірюхін),
Після доповідей (кожна 15 хв. + відповіді на питання) координатори семінару пропонують обговорити ситуацію, що склалася в пострадянській Україні, а саме: радянську спадщину, наявні напрацювання, теоретичні та інституційно-практичні виклики і перспективи розвитку політичної філософії в сучасній Україні.
Наступні семінари будуть присвячені темам:
«Політична філософія і
політична економія: сучасне відродження»
(к.філос.н. С. Щербак);
«Романтизм: політичний та
філософський виміри» (к.філос.н. А. Фінько);
«Нерівність та її сприйняття»
(к.філос.н. Д. Кірюхін);
«Лео Штраус та ідея історії
політичної філософії» (д.філос.н. С. Йосипенко).
Дуже цікава і дуже актуальна тема дискусії, в якій напевно можна виявити дійсно правильний напрямок філософської думки, яка поки що в Україні не сформулювалася в активну та логічну лінію. Приємно та цікаво взяти участь в цій дискусії!
ВідповістиВидалитиПропоную тему дискусії: Філософія різних прошарків населення України. Ця дискусія допоможе виробити дійсну картину філософії життя населення України та допоможе знайти правильний шлях розвитку країни та полегшить боротьбу з корупцією!
ВідповістиВидалитиЦікава пропозиція, думаю, Вам варто написати це на вказану у новині адресу.
ВидалитиДуже сумний стан і відсутність соціальної філософії в Україні мабуть тому.що її розглядають як мету філософії,а неяк метод державного будівництва.Семінари неграмотних в сучасних досягненнях знавців діалектичного матеріалізму роблять таких філософів непотрібними і навіть небезпечними.Пропоную взяти участь в конференції КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ ІДЕЙ ТА ІДЕАЛІВ для формування сучасних ідей та ідеалів політичноїфілософії 1Історія філософії України:філософія щастя Григорія Сковороди,філософія щастя та козацька модель суспільства Івана Франка.2.Київська Академія Ідей -досвід побудови постсоціалістичної держави та суспільства з досягненням світових показників діяльності та щасливого способу життя.3.Практичне наукознавство ям методологія нової філософіїЗапрошую взяти участь в конференції.З великою повагою Микола Гордієнко,академік,доктор філософії хімії.засновник Проектів КИІВСЬКА АКАДЕМІЯ ІДЕЙ,КИІВСЬКА АКАДЕМІЯ ІДЕЙ ТА ІДЕАЛІВ -запрошую ВАС взяти в них участь 12.10.2019 року
ВідповістиВидалити