Інститут філософії на Ювілейній виставці-презентації розробок установ НАН України

Інститут філософії взяв участь у Ювілейній виставці-презентації розробок установ НАН України з нагоди сторіччя Національної академії наук України та отримав диплом учасника виставки.

Переглянути альбом з Ювілейної виставки можна за посиланням.

Запрошуємо на конференцію: Історико-філософські читання пам'яті В.М. Нічик

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

Відділ історії філософії України

30 листопада 2018 року

проводить

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ЧИТАННЯ

присвячені

90-річчю з дня народження Валерії Михайлівни Нічик (1928 – 2002) – видатного дослідника української філософії ранньомодерного періоду

Програма читань передбачає два тематичних блоки:

Дискусійна панель, присвячена постаті В.М. Нічик:

• Творча біографія В.М. Нічик у контексті радянської та пострадянської філософії;
• Півстоліття проекту дослідження української ранньомодерної філософії під керівництвом В.М. Нічик: підсумки і перспективи;
• Роль проекту В.М. Нічик у становленні української історико-філософської науки.

Дискусійна панель на тему «Ранньомодерна ‘республіка знання’ як предмет дослідження»

·   Форми інституювання та функціонування знання в ранньомодерний період;

·    Освітні та дослідницькі практики і настанови ранньомодерного періоду;

·   Традиційні та сучасні підходи до дослідження ранньомодерної філософії.

Участь у круглих столах (дискусійних панелях) можлива у формі доповіді (10-15 хв.), виступу (5 хв.), кваліфікованої участі в дискусії.

Для включення в програму читань необхідно до 20 листопада 2018 року надіслати заявку, вказавши форму участі (у випадку доповіді та виступу – тему); прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи, посаду, науковий ступінь, номер телефону, адресу електронної пошти.

Доповіді і виступи, тема яких не відповідатиме заявленій тематиці читань, до уваги братися не будуть.

Адреса для заявок:

01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, відділ історії філософії України, к. 415 або на е-mail: serge.yosypenko@ukr.net

P.S. Фотозвіт з конференції за посиланням.https://www.facebook.com/institutumphilosophiaekijoviensis/posts/2387406708001050?__tn__=K-R

Філософська думка української діаспори і сучасність: презентація книги в Інституті філософії

Запрошуємо ВСІХ на презентацію і обговорення книги «Філософська думка західної української діаспори ХХ століття: ідеї та постаті» (К.: Наукова думка, 2018).

Колективна монографія підготовлена співробітниками відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України: Сергій Йосипенко, Ніна Поліщук, Ірина Валявко, Оксана Забужко, Наталя Філіпенко, Оксана Шеремета.

У монографії на основі вивчення постатей та ідей визначних представників філософської думки західної української діаспори ХХ століття здійснюється аналіз внеску діаспорної думки у модернізацію інтелектуального, політичного і культурного життя українського світу. Серед представників, залучених до аналізу – Дмитро Чижевський, Іван Лисяк-Рудницький, Віктор Петров, Юрій Шевельов, Василь Зеньковський, Володимир Олексюк та інші.

У межах теоретичного семінару відділу історії філософії України будемо обговорювати ідеї книги та дискутувати про неї!

Запрошені дискутанти:

д.філос.н. Тарас КОНОНЕНКО

д.філос.н. Тарас ЛЮТИЙ

Презентація відбудеться 16 жовтня (вівторок) о 15.30 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди (вул. Трьохсвятительська, 4), ауд. 318 (3-й поверх)!

Обрано новий склад Вченої Ради Інституту

У вівторок, 2 жовтня 2018 року, відбулись Збори колективу наукових працівників Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. На Зборах переважною більшістю голосів таємним голосуванням було обрано новий склад Вченої ради Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

До Вченої ради увійшли: 

директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кор. НАН України А.М. Єрмоленко, 

заступники директора Інституту д.філос.н. С.Л. Йосипенко та к.філос.н. Г.П. Ковадло, 

керівник Відділення релігієзнавства д.філос.н., проф. А.М. Колодний, 

вчений секретар Інституту к.філос.н. Р.В. Самчук, 

завідувачі відділів Інституту: 

філософської антропології к. філос.н. Є.І Андрос., 

філософії культури, етики і естетики д.філос.н., проф. Є.К. Бистрицький,

 логіки та методології науки д.філос.н. Т.В. Гардашук, 

історії зарубіжної філософії д.філос.н., проф. В.В. Лях, 

філософських проблем етносу та нації к.філос.н. Фадєєв В.Б, 

завідувач сектору історії східної філософії к.філос.н. О.А. Ярош, 

провідні науковці співробітники, керівники планових тем д.філос.н., проф. Білий О.В., д.філос.н., проф. М.М. Кисельов, д.філос.н., проф. В.І. Кузнєцов, д.філос.н., проф. В.С. Лук’янець,  д.філос.н., проф. С.В. Пролеєв, к.філос.н. Я.М. Стратій, а також голова профбюро Інституту М.О. Гудков та голова Ради молодих вчених к.філос.н. В.П.  Волковський.

Конференція з нагоди 100-ліття НАН України: запрошуємо долучатись!

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

6 листопада 2018 року

проводить наукову конференцію

присвячену 100-річчю НАН України

на  тему

ФІЛОСОФІЯ В АКАДЕМІЇ:

досягнення, проблеми, перспективи

Тематика конференції передбачає наступні напрямки:

1. Форми філософської діяльності та форми інституювання філософії.
2. Філософія та суспільство, філософія в публічному просторі.
3. Філософія в колі наук.
4. Філософські дослідження в Національній академії наук України: ключові події, постаті, ідеї та тексти.

Для включення в програму читань необхідно до 30 жовтня 2018 року надіслати заявку, вказавши тему доповіді; прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання, домашню і/чи службову адресу, номер телефону, адресу електронної пошти.

Адреса для заявок:

01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, кабінет ученого секретаря, кім. 312.

е-mail: samchuk_r@ukr.net

Якщо у Вас виникли питання, звертайтесь за телефоном +38(097)4554080 або 278-36-31 (Р.В. Самчук ).

Традиції суфізму в Пакистані: семінар дослідників східних філософій запрошує всіх!

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

25вересня 2018, 16:00

к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CXVІІ

Тема засідання:

Традиції суфізму в Пакистані

Доповідач:

Олена Борділовська, доктор політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Співдоповідач-диспутант (respondent):

Олег Ярош, кандидат філософських наук, завідувач сектору східної філософії

відділу історії зарубіжної філософії

Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine
ТЕЗИ

Доповідь присвячена найбільш відомим постатям суфійської традиції в Західній Індії, яка тепер є частиною Пакистану – СаїдуУсмануМарванді, більш відомому як ЛалШахбазКаландар(1177–1274) та Шаху АбдулЛатіфуБітаї (1689–1752). Їх розділяє декілька століть, але їхні настанови і погляди надзвичайно схожі, і час над ними немає сили, обидва суфії є поборниками миру і толерантності, рівності представників різних релігій. В Індії суфізм мав свій характер, і найяскравіше він проявився саме в традиції сіндгі. Якщо для мешканців провінції найбільш улюблений герой – Шах АбдулЛатіф, який творив поезії мовою сіндгі, то загалом в Південній Азії і у світі більше відомий ЛалШахбазКаландар, в першу чергу завдяки відомій пісні «МастКаландар» в жанрі каваллі, яку знають і співають мусульмани, сікхи та індуси, оскільки це – квінтесенція суфійський поглядів і найкращий взірець відданості Богу.

Місця упокоєння обох поетів-містиків і духовних наставників знаходяться в теперішній пакистанській провінції Сіндг, в окрузі Джамшоро, де автору доповіді довелося побувати нещодавно. Власне, ідея поділитися враженнями і деякими знаннями народилася саме після відвідин цих святих місць, оскільки мало хто зі співвітчизників там бував.

Також є бажання озвучити власні роздуми про підґрунтя суфійської традиції саме в цьому куточку Південної Азії та певною мірою розвіяти стереотипи про культуру і суспільну традицію сучасного Пакистану. З такої метою спробуємо відповісти на питання: Пакистан – держава мусульман Південної Азії чи мусульманська держава? Батьківщина терористів і фундаменталістська країна? Держава, у якій немає місця представникам інших держав і релігій?

Питань багато.Чи існує Індо-Пакистанський субконтинент? Історична пам’ять і національна ідея: чи можуть вони співіснувати? Як примирити минуле і сучасність і з чим йти у майбутнє?

Нарешті, буде можливість почути корисну інформацію про дослідження суфійської традиції в сучасному Пакистані, і саме в Карачі – столиці провінції Сіндг.

Анонс: Франко-українська конференція "Насильство як явище сучасного світу: соціальний та культурно-історичний виміри"

La violence comme phénomène du monde contemporaine: dimensions sociales, culturelles, historiques

Насильство як явище сучасного світу: соціальний та культурно-історичний виміри.

Франко-українська конференція 25 вересня 2018

Colloque franco-ukrainien

25 septembre 2018

Face aux défis des années dernières auxquels a été confrontée la société française comme ukrainienne - la guerre contre le terrorisme dans le premier cas et la guerre provoquée par l'agression russe hybride dans le deuxième- ce colloque franco-ukrainien vise à éclairer le phénomène de la violence en tant que facteur multidimensionnel : cela suppose de repenser la problématique classique du sujet, celle de la violence et de la compréhension, de la violence et de l’identité, y compris la question de la communication et de la mémoire historique.

З огляду на виклики останніх років, з якими зіткнулося як французьке так і українське суспільство – війна з тероризмом у першому випадку і війна, спричинена російською гібридною агресією, у другому, франко-українська конференція має за мету висвітлити явище насильства в якості багатовимірного чинника, що передбачає переосмислення класичної проблематики суб’єкта, проблем насильства та порозуміння, насильства та легітимації, насильства та ідентичності, включаючи проблему комунікації та історичної пам’яті. 

Програма: 

Рада молодих вчених запрошує на конференцію за нагоди 100-ліття НАН України

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

Рада молодих вчених Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

запрошують

2 листопада 2018 року

на наукову конференцію

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДО СТОРІЧЧЯ НАН УКРАЇНИ

Тематика конференції передбачає наступні напрямки:

1.     Філософія у сучасну добу: вічні питання і актуальні виклики.

2.     Теоретична і практична філософія: актуальність філософії для сучасної доби.

3.     Історія філософії: між історією та філософією;

4.     Публічність і філософія: перспективи філософської освіти для розвитку громадянського суспільства;

5.     Стан української філософії у ХХІ столітті: чи можлива і як можлива українська філософія?

6.     Філософська наука в межах Національної академії наук України: підсумки століття.

Для включення в програму читань необхідно до 15 жовтня 2018 року надіслати заявку, вказавши тему доповіді; прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання, домашню і/чи службову адресу, номер телефону, адресу електронної пошти.

Адреса для заявок:

01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, кабінет вченого секретаря, кім. 312.

е-mail: dinginnalu@gmail.com

Якщо у Вас виниклипитання, звертайтесь за телефоном +38(093)4553803 (Володимир Волковський)

Від Київської Русі до постмодерності: журнал "Філософські ідеї в культурі Київської Русі" і не тільки

У відділі історії філософії України нашого Інституту протягом 10 років реалізовувався проект видання журналу «Філософські ідеї в культурі Київської Русі», що супроводжувався щорічними одноіменними конференціями пам’яті видатного українського історика філософії Вілена Сергійовича Горського.

За цими назвами – не тільки Київська Русь і постать В.С. Горського. Статті провідних науковців Інституту і не тільки – стосуються багатьох актуальних тем. Це – дискусії про відношення історії філософії та філософії, про соціологічний підхід в філософії, про існування «філософії в окремо взятій країні», національні філософські традиції, про те, як писати сучасну історію філософії, і не тільки. Автори торкались багатьох ключових постатей і проблем у полі історії філософії України: від Середньовіччя до філософських курсів Могилянської академії, від схоластичних дискусій до модерного націєтворення (постаті Шевченка, Франка, Чижевського) і аж до історії психоаналізу в Україні.

Історики, представники Інституту археографії, також брали участь у дискусіях і дописували до журналу.

Тут читач може знайти багато цікавих статей – навіть про Візантію, стародавню архітектуру України, етику історика філософії та інше.

Дивіться за посиланням: http://fikr.inf.ua/

Перебуваючи в контексті: статті Олени Лазоренко у тематиці Цілей сталого розвитку та демократії

Наша колега, Олена Лазоренко, в серпні 2018 року опублікувала в міжнародних джерелах в Інтернеті дві статті (англійською мовою) у тематиці Цілей сталого розвитку та демократії. Запрошуємо переглянути їх за посиланнями:

1) CIVICUS `Reimagining платформу демократії (представництва у США, Великобританії, Швейцарії, Південній Африці )

 Olena Lazorenko. Democratising the policy dialogue on SDG localisation: the experience of the League of Professional Women in Ukraine//2018Reimagining Democracy Platform, CIVICUS World Alliance https://www.civicus.org/index.php/re-imagining-democracy/stories-from-the-frontlines/3375-democratising-the-policy-dialogue-on-sdg-localisation-the-experience-of-the-league-of-professional-women-in-Ukraine

2) Німеччина\ Germany

Interview by Olena Lazorenko: working tirelessly to realise the SDGs in Ukraine //Alumniportal Deutschland, 2018

https://www.alumniportal-deutschland.org/en/members/alumni-stories/interviews/olena-lazorenko-localising-agenda-2030-ukraine/

  

Запрошуємо до аспірантури і докторантури у 2018 році!

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, спираючись на розпорядження відділу наукових і керівних кадрів НАН України № 10/86 і 10/87 від 26.07.2018, офіційно оголошує прийом в аспірантуру і докторантуру, як на бюджет, так і за контрактом.

Документи приймаються в Інституті філософії до 10 вересня 2018 року. Вступні іспити відбудуться 21 вересня з філософії та 2 жовтня з іноземної мови.

Деталі щодо переліку та подачі документів просимо дивитися за посиланням: https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2017/08/blog-post_2.html

Анонс: Круглий стіл "Філософія та життя Григорія Сковороди в нових інтерпретаціях"

В рамках ІХ конгресу Міжнародної асоціації україністів відбудеться

Круглий стіл

Філософія та життя Григорія Сковороди в нових інтерпретаціях

та

Презентація книги Леоніда Ушкалова

«Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди».

К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. (Серія «Постаті культури»).

Головуючий: Микола Сулима, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Модератор дискусії: Олена Сирцова, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Доповідають:

Віталій Шевченко, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Філософія Григорія Сковороди в сучасному герменевтичному дискурсі.

Віктор Чернишов, доктор філософії, доцент кафедри філософії і соціально політичних дисциплін Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Тіні та образи його іпостасі: метафізика образів Г. Сковороди.

Ольга Гомілко, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Григорій Сковорода і питання сучасної філософії.

Ірина Валявко, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Системно несистемна філософія Сковороди в новому осмисленні.

Олена Сирцова, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Філософія Григорія Сковороди: нові напрямки досліджень.

В обговоренні очікуються виступи:

доктора філософських наук, професора Назіпа Хамітова,

доктора філологічних наук, професора Лідії Гнатюк;

доктора філософії, професора Костянтина Сігова.

Місце: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, вул.. Трьохсвятительська 4, ауд 421

Час: з 11 ї до 14 год 26 червня 2018 р.

"Ми досі не знаємо, яке суспільство будуємо". Про місце і роль філософії в Україні.

Перше інтерв'ю нового директора Інституту філософії.

 5 червня цього року директором Інституту філософії НАНУ було обрано зав.відділу соціальної філософії, а за сумісництвом — професора кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА Анатолія Єрмоленка. 

З правонаступником відомого українського філософа Мирослава Поповича, який обіймав цю посаду 17 років (з 2001-го), DT.UA розмовляло про місце і роль філософії в Україні. Схоже, новому директору ще потрібен час, аби взяти на себе глобальну відповідальність за голос філософії в Україні. Чутний і значимий. Втім, як і українському суспільству — сягнути власних глибин. Без лушпиння, популізму й відвертої дурості.

Анонс: Круглий стіл "Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри"

Запрошуємо на Круглий стіл «Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри» (12 червня 2018, 14.00, в Інституті філософії, к. 318)

Модератор: Олег Ярош

Учасники:

Юрій Завгородній, Сергій Капранов, Олександр Кіхно, Катерина Малахова, Анастасія Стрелкова

Що таке «свобода» у філософіях Сходу? Частина теоретичних описів цієї категорії може збігатись з історією її дослідження у європейській думці, але можна виділити й ряд ознак специфічно «орієнтального» ставлення.

Наприклад, в індійський традиції поняття «мокша», визволення є одним із головних релігійно-філософських екзистенціалів. Специфіка осягнення цього поняття в східних філософіях пов’язана з інакше сформульованими дихотоміями, з одного боку, Єдиного, Абсолютного і, з іншого боку, індивідуального та особистісного буття.

У філософіях Сходу інакше, ніж в західній філософії, сформульовано дихотомію свободи вибору і напередвизначеності (наприклад, в ісламській філософії), концепції ілюзорності індивідуального та множинного буття (буддизм, адвайтизм в індійській філософі).

Індивідуальний, внутрішній досвід, інтроспекція, медитативні практики мають особливе, більше значення в східних філософіях. Інший підхід до осягнення раціонального дискурсу на Сході творить окрему проблему для розуміння. Така відмінність усвідомлювалась, наприклад, індійськими філософами, і заслуговує окремого обговорення.

У 19-20 ст. східні філософії звертаються до проблематики актуальної і для західної філософії: наприклад, філософії соціального і національного визволення. Але і дана проблематика зазнала на Сході специфічних видозмін. Також розглядаються у східних філософіях й етичні виміри категорії свободи.

Окремо варто враховувати специфіку власне західних підходів до східних філософій, зокрема те, що для деяких європейських мислителів 19-го та 20-го ст., сама філософія співставлення Сходу і Заходу пов’язана з різницею у потрактуванні феномену свободи.

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

ОРГАНІЗАТОРИ:

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

редакція журналу «Філософська думка»

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine

В Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України сьогодні обрано директора

Сьогодні, 5 червня 2018 року, в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулися вибори директора Інституту. Вибори відбулися за процедурою таємного голосування, із дотриманням усіх вимог згідно законодавства. У виборах взяло участь 88 співробітників Інституту. За член-кореспондента НАН України, д.філос.н., проф. Анатолія Миколайовича Єрмоленка проголосувало 58 осіб. За д.філос.н., проф. Євгена Костянтиновича Бистрицького проголосувало 26 осіб. Не підтримали жодного кандидата 4 особи. Недійсних бюлетенів немає.

Отже, згідно з наслідками таємного голосування та п. 3.12.4. Статуту НАН України вважається обраним на посаду керівника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України, д.філос.н., проф. Анатолій Миколайович Єрмоленко.

ІV Сковородинський колоквіум на тему: «Філософія Григорія Сковороди як герменевтика i предмет герменевтики»

17 травня в Інституті філософії відбувся потужний міжнародний захід: ІV Сковородинський колоквіум на тему: «Філософія Григорія Сковороди як герменевтика  i предмет герменевтики». Співорганізаторами його виступили: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Кафедра філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», Український Філософський фонд, а також Università degli Studi di Milano. Dipartimento di Lingue e Letterature Straniere, Sezione di Slavistica. До нас приїхала Бартоліні Марія Ґрація, доктор фiлологiї, старший науковий співробітник Міланського університету (Італія) та багато провідних сковородинознавців з усього світу.

                                   

Вашій увазі пропонуємо програму колоквіуму за посиланням: https://goo.gl/2oiTyk

Сторінка події у Facebook: https://www.facebook.com/events/218911235583078/

Анонс: Круглий стіл «Ідеологія і утопія. Спадщина марксизму і сучасна політична реальність» До 200-річчя з дня народження Карла Маркса.

Інститут філософії   імені  Г.С. Сковороди  НАН України,

журнал  «Філософська думка»,

Український філософський фонд,

За сприяння Міжнародного фонду «Відродження»

Круглий стіл:  «Ідеологія і утопія. Спадщина марксизму і сучасна політична реальність» До 200-річчя з дня народження Карла Маркса.

         13 березня 2018 року, вівторок, 10-00,  вул. Трьохсвятительська,  4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди  НАН України , кімната 318.

Лейтмотиви: - Філософський  профетизм  і радикальні рухи ХХ століття.

-         Критична теорія неомарксизму і сучасні суспільства.

-         Марксистський  дискурс  і квазірелігійність філософії модерну.

-         Марксизм і кровоточива спадщина романтизму.

-         Влада, агресія, примус. Латентна природа марксистського мислення.

-         Маркс  й інтелектуальна лівиця Європи.

-          Марксистська міфологія і маніпуляція свідомістю.

-         Марксизм і тоталітарна держава.

Учасники круглого столу: Олег Білий – модератор.

Євген Бистрицький,  Євген Головаха, Анатолій Єрмоленко, Володимир Єрмоленко, Вахтанг  Кебуладзе,   Роман Кобець,  Віктор Козловський,  Сергій Макеєв,Сергій Пролеєв, Вадим Скуратівський.