СЕМІНАР
ДОСЛІДНИКІВ
СХІДНИХ
ФІЛОСОФІЙ
Засідання CXХIІ
Тема засідання:
«Йоґа і йоґіни у
Бгаґаватапурані»
25 червня 2019, 16:00
к. 327
Доповідач:
Юрій Завгородній,
д. філос. н., с. н. с. сектору східної філософії відділу історії зарубіжної філософії
Інституту філософії
ім. Г.С. Сковороди НАН України
Співдоповідач-диспутант (respondent):
Василь Семенов (Київ), к. ф.-м. н.,
докторант Інституту кібернетики НАН
України
ЗАПРОШУЄМО УСІХ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ!
Організатори:
Інститут філософії імені
Г.С. Сковороди НАН України
Відділ історії зарубіжної
філософії
сектор східної філософії
ТЕЗИ
ЙОҐА І ЙОҐІНИ У
ПЕРШІЙ КНИЗІ БГАҐАВАТА ПУРАНІ
1. У поле зору історико-філософських
досліджень тексти пуран потрапляють вкрай рідко. Наявна ситуація сформувалась
упродовж тривалого часу і відображає розвиток індологічних студій, з властивими
їм стереотипами й упередженнями. Ось, наприклад, як її характеризує
американський дослідник Andrew J.
Nicholson у
книзі«Unifying Hinduism: philosophy and identity in Indian intellectual
history»:
«Much of the bias against the Purānas by Western
scholars of Indian philosophy seems to be motivated by the idea that the Purānas
are mythological or literary texts and therefore are not philosophically
rigorous» (Nicholson 2010: 74).
2. В останні роки спостерігається
помітне зростання дослідницького зацікавлення феноменом йоґи. До уваги беруться
ледве не усі можливі його прояви. Cеред останніх
прикладів – ґрунтовне видання «Roots of Yoga» (Mallinson, Singleton,
2017).
3. У ці ж роки з’являються публікації, в
центрі уваги яких опиняється йоґа у пуранах (Jyothi
2016; Adluri 2017).
4. Ми пропонуємо зосередитись довкола
всеохопного/вичерпного (наскільки це можливо) представлення йоґи у ключовій для
вайшнавізму пурані – Бгаґаватапурані. Наше дослідження покликане підтримати і
розвинути як вищезгадані, так і ще одну з останніх тенденцій в індології –
активізацію вайшнавських студій (Wong 2015).
5. Йоґа для нас є різновидом індійського
гнозису, витоки якого сягають ведійськихчасів. Поступово йоґа стає однією з
ключових характеристик індійської цивілізації. Уявити індійську філософію і
думку без йоґи майже неможливо.
6. Всебічний аналіз йоґи у
Бгаґаватапурані загострює дослідницькі очікування, оскільки даний текст є
сакральним для вайшнавів. Тому те, як представлена у ньому йоґа, належить до
абсолютного і нормативного знання, яке, зокрема, осмислювалось і продовжує осмислюватись
вайшнавськими мислителями (теологами і філософами).
7. Це наше дослідження спирається і
розвиває попередні, в центрі уваги яких також перебувала філософськи значуща
термінологія (Завгородній 2017а; 2017б). Але воно містить і принципову
відмінність. Так, цього разу ми плануємо зосередитись на всьому тексті і
дослідити усі випадки вживання окремого узятого слова, тобто похідні від кореня
yuj.
8. Наш попередній комп’ютерний аналіз
засвідчив, що очікуваних випадків може бути 664. Вже тільки цей кількісний
параметр вражає, оскільки, завдяки йому, Бгаґаватапурана може претендувати на
те, аби вважатися одним із найнасиченіших йоґічною
лексикою (ідеями, концептами, поняттями, термінами?) давньоіндійських текстів.
9. Наголос на урахуванні усіх випадків
вживання обраних слів збігається ще з однією тенденцією в історико-філософській
індології (і не тільки). Мається на увазі оперування великими масивами даних.
Якщо в нашому випадку не залучатимуться десятки (або сотні) санскритських
текстів, їхня відсутність компенсуватиметься кількістю проаналізованих випадків
вживання окремо узятого ключового слова.
10. Нами залучається оригінальний текст
Бгаґаватапурани (http://www.sanskritweb.net/sansdocs/bhagpur.pdf), оригінальний
текст Бгаґаватапурани з перекладом і коментарями Шрили Прабгупади(Prabhupada 1972), переклад давньоіндійської пам’ятки,
зроблений Ґ. Таґаре (Shastri 1976), який
містить звернення до коментаторської індійської літератури.
11. Наразі проаналізована перша книга
Бгаґаватапурани. Вона складається з 403 шлок, які містять 29 випадків (або
4,3%) вживання слів, похідних від кореня yuj. Нумерація кожного випадку зафіксована
у Таблиці 1.
Таблиця
1.Розділи і шлоки,
в
яких вживаються похідні від кореня yuj слова.
|
Розділ
|
Шлока
|
|
1
|
23
|
|
2
|
7, 20, 28
|
|
3
|
2
|
|
4
|
4, 14
|
|
5
|
23, 34, 35
|
|
6
|
7, 22, 36
|
|
7
|
4, 6
|
|
8
|
9, 14, 20, 43
|
|
9
|
23, 27, 29
|
|
10
|
-
|
|
11
|
-
|
|
12
|
-
|
|
13
|
43
|
|
14
|
-
|
|
15
|
6
|
|
16
|
-
|
|
17
|
-
|
|
18
|
14, 17, 18
|
|
19
|
34, 37
|
Хоча ще зарано висловлювати припущення
щодо композиційної специфіки вживання потрібних нам слів, яка б охоплювала всю Бгаґаватапурану,
але вже очевидно, що перша книга починається і
завершується розділами, які містять похідні від кореня yuj слова (смислове
обрамлення?). Більш того. Перший розділ завершується шлокою, яка містить
важливе слово yogeśvara (своєрідний смисловий
максимум-маркер?).
12. Вищезгадані 29 випадків зводяться до семи слів, назви
і нумерація вживання яких відображені у Таблиці 2. Усі вони – похідні від
кореня yujі
складають йоґічний глосарій першої книги Бгаґаватапурани.
Ми плануємо фіксувати й аналізувати
іншу, властиву йозі термінологію (наприклад, āsana,
dhyāna, samādhi, etc.), якщо така траплятиметься.
Таблиця
2. Йоґічна лексика
|
Слово
|
Кількість випадків
|
Шлока
|
|
yoga
(йоґа)
|
4+2+2
|
2.28; 6.7, 36;
9.27; 13.43; 15.6; 18.17, 18
|
|
bhaktiyoga
(бгактійоґа)
|
6
|
2.7, 20; 5.35; 7.4, 6; 8.20
|
|
yogin
(йоґін)
|
6
|
4.14; 5.23; 6.22; 9.23, 29; 19.37
|
|
yogeśvara (йоґешвара)
|
4
|
1.23; 8.14, 43; 18.14
|
|
mahāyogin
(магайоґін)
|
3
|
4.4; 8.9; 19.34
|
|
yoganidrā
(йоґанідра)
|
1
|
3.2
|
|
kriyāyogа
(кріяйоґа)
|
1
|
5.34
|
13. Аналіз вживання йоґічної лексики дає
можливість зробити деякі висновки.
Yogeśvara (володар йоґи), mahāyogin (великий йоґін), yogin (йоґін). Почнемо з
розгляду цих трьох слів, які разом утворюють семантичну вертикаль у напрямку
від трансцендентного і метафізичного виміру до земної реальності: yogeśvara → mahāyogin → yogin.
На вершині вертикалі знаходиться yogeśvara, тобто Господь Кришна, який у Бгаґаватапурані
відіграє центральну роль. Йоґешварою, у першу чергу,
називають саме Його (1.23;
8.14, 43),
також Шиву і Брагму, але зі збереженням вищості Крішни (18.14). Звернення до Йоґешвари-Кришни підсилюють
інші Його імена: 1.23.
“yogeśvare kṛṣṇe brahmaṇye dharmavarmaṇi”;
8.14. “yogeśvaro hariḥ”; 8.43. “śrī kṛṣṇa...… yogeśvarākhilaguro bhagavan”.
У Бгаґавадґіті, іншому сакральному
вайшнавському тексті, Кришна також називається yogeśvara і також тричі (11. 4; 18.75, 78), а ще один раз
– mahā-yogeśvara(11.9) (Bhagavad Gita).
Ця обставина звертає увагу на той факт, що
вайшнавській сакральній літературі властиво підкреслювати величне
покровительство Кришни над йоґою.
Дещо інша ситуація щодо вживання слів ‘mahāyogin’ та ‘yogin’. Великим йоґіном у пуранах називають тільки двох
героїв. У першу чергу, це знову таки Господь Кришна. Щоразу, коли Його
називають Великим йоґіном, вживаються додаткові імена. Наприклад: 8.9. “pāhi pāhi mahāyogindevadeva jagatpate” and
19.34. “mahāyogin… viṣṇoriva”.
Другий великий йоґін – це Шукадева Ґосвамі,
син В’яси (4.4.). Його духовний статус також надзвичайно високий, хоча і
поступається Господу Крішні. Ось, як зображується Шукадева Ґосвамі у
Бгаґаватапурані в перекладі Ґ. Таґаре: “… who is a great Yogin (contemplative saint) and who has visualized the
Supreme Spirit (Brahman), and who is devoid of any sense of discrimination and
distinction, whose mind is concentrated on one thing (viz. the Supreme Spirit),
and (who is) wakeful from the sleep (in the form of Illusion or Ignorance) appears
as a dullard avoiding society” (Shastri 1992: 33-34).
Йоґіном у першій книзі називають значно
ширше коло дійових осіб. Це – В’ясадева (4.14), безіменні послідовники веданти
(5.23), безіменні віддані (9.23), просто йоґіни (9.29, 19.37) і навіть куйоґіни
(“kuyoginām”, 6.22),
тобто недосконалі йогіни,
чиї пороки ще не знищені. Моньєр-Вільямс пропонує перекладати слово куйоґін, як “a
bad Yogin,
impostor” (Monier-Williams 1995: 286). Прикметно, що він наводить
тільки одне вживання цього слова у давньоіндійських текстах, саме у
Бгаґаватапурані.
Як можна помітити, статус великого
йоґіна не досяжний ні йоґіну, ні послідовнику веданти, ні відданим, а тим
більше куйоґінам. Очевидно, між ними пролягає якась принципова відмінність.
Випадки з В’ясадевою і його сином Шрилою
Шукадевою Ґосвамі, які є важливими і парадоксальними,заслуговують на окрему
увагу і можуть вважатися винятками. Так, у славетного батька, якого називають
йоґіном (4.14), народжується син – великий йоґін (4.4).
Yoganidrā. Йоґанідра (3.2. “yoganidrāṃ”)
– інше важливе слово з йоґічної семантичної вертикалі. Воно описує стан Господа
на початку створення Всесвіту. Ґ. Таґаре перекладає це слово, як “yogic meditation-slumber” (Shastri
1992: 23) і додає два важливих коментаря. Перший, це цитата з
«Бгаваратхадипіки» (Bhāvāratha Dīpikā), найстарішого
коментаря Бгаґаватапурани школи адвайта-веданти, написаного Шридгарою свамі (Śrīdhara Svāmī’s): “The sleep of
samādhi (meditation)”. Другий, це цитата з «Субодгіні» (Subodhinī) Валлабгачар’ї (Vallabhācārya’s), школи
шуддга-двайти: “yoganidrā is a certain kind of power of the Lord. It relieves the agonies of beings and brings them to him. He extends it
for the creation of the Universe” (Shastri 1992: 23).
Як можна побачити, слово «йоґа-нідра» має важливе
і глибоке теологічне та метафізичне традиційне значення, а послідовний за ним
рух уводить нас не тільки у площину йоґічної, а і значно ширшої, загальної проблематики сну в
індуїстській думці.
Bhaktiyoga. За кількістю випадків вживання, цей тип йоґи у першій
книзі Бгаґаватапурани – очевидний лідер. Усі шість разів бгакті-йоґа, так чи інакше,
спрямовує свого послідовника у напрямку поклоніння Крішні, якого ще називають
Васудевою (2.7), Бгаґаватом (2.7, 20; 5.35), або Адхокшаджою (7.6).
Kriyāyogа. Під цим типом йоґи розуміється діяльність,
спрямована на подальше сансаричне існування, яке потрібно підпорядкувати Вищому
началу. Наприклад, Шрила Прабгупада пропонує такий переклад необхідного
фрагменту відповідної шлоки: «5.34. Evaṃ nṛṇāṃ kriyāyogāḥ sarve... kalpatāḥ pare»» (“Thus when all a
man’s activities are dedicated to the service of the Lord…”) (Prabhupada 1972: 269).
Yoga. Окремо узяте слово йоґа найчастіше
вживається у контексті, близькому до бгактійоґи та її основної мети, відданому служінню
Господу. Це – насамперед такі фрагменти шлок: «2.28. vāsudevaparā yogā» (“The Yogic practices (and as a matter of that) all (religious) actions have Vāsudeva as their goal” (Shastri 1992: 21) та «18.17. yoganiṣṭham», а також «6.36. yoganiṣṭham», «15.6. viyogena».
Двічі cловойоґа вживається у
контексті, в якому гностична складова йоґи не настільки яскраво виражена (9.27.
“samāsavyāsayogataḥ”; 18.18.
“abhidhānayogaḥ”) і двічі – у
побутовому/технічному значенні, позначаючи звичайний зв’язок (6.7. “yogakṣemaṃ”; 13.43. “saṃyoga”).
Крім того, слово йоґа є гендерним
маркером, оскільки позначає виключно чоловіків.
14. Словами бгактійоґа, крійяйоґа і йоґа завершується
семантична вертикаль, з якої ми розпочали огляд йоґічної лексики першої книжки Бгаґаватапурани.
Її завершення є своєрідною відповіддю людини на виклик Неба, оскільки першим і
найдосконалішим йоґіном постає
Господь. У такий спосіб, у Бгаґаватапурані з’являється вайшнавське розуміння йоґи, як і
відповідний йоґічний глосарій.
15. Враховуючи, що досліджено всього
тільки 4,3% від можливої йоґічної лексики у Бгаґаватапурані, можна припустити,
що йоґічний банкет на дослідника чекає десь попереду.
ЛІТЕРАТУРА
Bhagavad Gita. Large-Print Edition http://www.sanskritweb.net/sansdocs/gita-big.pdfThe date accessed: 19.06.2019
Prabhupada,Bhaktivedanta Swami, A.C. (ed.) (1972). ŚrīmadBhāgavatam. First
Canto “Creation”. Part One. Chapters 1–7. (Translated and Annotated
by B. S. Prabhupada). New York, Los Angeles, London, Bombay: The Bhaktivedanta
Book Trust.
Shastri J. L. (ed.) (1992). The
BhāgavataPurāṇa. Part I. (Translated and Annotated by G. V. Tagare). Delhi:
MotilalBanarsidass.
Śrīmad-bhāgavata-purāṇamhttp://www.sanskritweb.net/sansdocs/bhagpur.pdf The date accessed: 19.06.2019
Adluri, Sucharita (2017). Yoga in the ViṣṇuPurāṇa, Journal of Indian Philosophy, 45,
381–402.
Jyothi D. (2016) “Yoga Doctrines in Puranas”, National Journal of Hindi & Sanskrit Research, 1 (7), 14–18.
Mallinson, James and Mark Singleton (eds.) (2017) Roots of Yoga. Penguin Books.
Monier-Williams M. A
Sanskrit-EnglishDictionary. – Delhi:
MotilalBanarsidassPublishers, 1995 (1899). – xxxvi,
1333 p.
Nicholson, Andrew J. Unifying
Hinduism: philosophy and identity in Indian intellectual history. New York:
Columbia university press, 2010.
Завгородній Ю. Індійська філософія й
уявлення про звільнення (мокшу) у «Манава-дгарма-шастрі» // Sententiae. – VolumeXXXVІ.
– Issue 2. – 2017а. – С. 87–89, 117–132.
Завгородній Ю. Поняттєво-термінологічний
ряд Бгаґавадґіти: історико-філософський аналіз (розділи І і ІІ) // Індія:
давнина і сучасність: зб. наук. пр. Відп. наук. ред. О.І. Лукаш. – К.: Інститут
всесвітньої історії НАН України, Всеукраїнська асоціація індологів, 2017б. –
Вип 2. – С. 163–178.
Див.:
Немає коментарів:
Дописати коментар