Лектори і теми Літньої філософської школи Інституту філософії - 2019!

Раді повідомити про наших лекторів та теми їхніх лекцій і занять!
Податися на школу можна тут 
https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2019/05/blog-post.html

Анатолій ЄРМОЛЕНКО, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ У КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗМІН

·            Соціальна філософія дискурсу в структурі соціогуманітарного знання: взаємодія соціальної теорії, теоретичної соціології, практичної філософії та соціальної етики.

·            Контроверза методологій «розуміння» і «пояснення»  в контексті проблеми: теорія суспільства versus соціальна технологія. Практичний дискурс як метаінституція суспільства.

·            Сучасна соціальна філософія в умовах посилення популістичних тенденцій, «ситуації постправди» та «гібридизації суспільства».

·            Проблеми перекладу і тлумачення основних понять сучасної соціальної філософії.

Упродовж 2-х занять тематизуватимуться  питання методології і практики соціально-філософських досліджень, роль соціальної філософії як чинника модернізації та морально-етичноїмеліорації українського суспільства.

Сергій ЙОСИПЕНКО, доктор філософських наук, заступник директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії філософії України

ЯК МОЖЛИВА УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ?

·            В чому полягає ідея національної філософії, коли і у якому контексті вона виникає?

·            «За» і «проти» ідеї національної філософії або як національна філософія співвідноситься зі світовою?

·            Чи є концепція Дмитра Чижевського програмою розвитку української філософії?

·            Чи можна розглядати розвиток філософії в сучасній Україні як становлення української філософії?

Упродовж 2 занять проаналізуємо можливі відповіді на ці питання читаючи й коментуючи І розділ «Філософія і національність» Нарисів з історії філософії на Україні Дмитра Чижевського в сучасному контексті.

Валерій ЗАГОРОДНЮК, доктор філософських наук, професор, в.о. завідувача відділом філософської антропології Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, ректор Вищої школи філософії при Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ І ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

·                Місце і роль епістемології у сучасному історико-філософському процесі. Класична і некласичні епістемології. Філософія науки як вид некласичної епістемології.

·                Суб' єкт-об 'єктне відношення. Емпіризм -раціоналізм. Апріоризм. Трансценденталізм. Поняття істини.

·                Провідні сучасні течії філософії науки. Контроверзи сучасної філософії науки: сцієнтизм-антисцієнтизм, екстерналізм-інтерналізм, кумулятивізм-плюралізм, нормативізм-дескриптивізм.

Тетяна ГАРДАШУК, доктор філософських наук, завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Анотації до двох лекцій:

·       ЗМІНИ КЛІМАТУ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ТА ЕТИЧНА ПРОБЛЕМА

Філософія та етика активно рефлектують над викликами викликами, які ставлять під загрозу існування людство, планету і саме життя на ній. Однією з нагальних проблем, з якими зіткнулося людство як на глобальному, так і на регіональних рівнях – це кліматичні зміни. Проблеми кліматичних змін виходять далеко за межі обговорення у вузьких колах фахівців, оскільки зачіпають усі аспекти життєдіяльності людства тепер і в майбутньому – від індивідуального та громадського здоров’я до національної безпеки, стратегій економічного розвитку тощо.

·       НА МЕЖІ ЖИТТЯ Й СМЕРТІ

Важливою і складною філософською та біоетичною проблемою є проблема ставлення до життя і смерті, контролю над ними з боку самою людини та суспільства. Одним із тематичних вимірів цих дискусій є евтаназія (ейтаназії), що в перекладі з грецької означає «хороша смерть» і яку найбільш загально визначають як припинення життя на прохання людини з метою позбавлення її від нестерпного болю, психологічних і фізичних страждань, давно є темою гострих суспільних дискусій, а в деяких країнах евтаназія вже стала частиною легальних медичних практик. В Україні ці питання почали вноситися в публічний дискурс відносно недавно. Зокрема, вони є на порядку денному 7-го Національного конгресу з біоетики (30 вересня – 2 жовтня 2019 р.). У цій темі будуть окреслені різні аспекти цієї складної філософської, етичної та соціальної проблеми.

Тарас ЛЮТИЙ, доктор філософських наук, професор

НІЦШЕ І ФІЛОСОФІЯ САМОПЕРЕВЕРШЕННЯ

Мало не кожному читачеві, який цікавиться філософією, знайомий твір «Так казав Заратустра» Фридриха Ніцше. Та не всяк може похвалитися, що розуміє все в ньому до кінця. А деякі фрагменти просто залишають стан оторопіння. Чи знаємо ми про сатиру, пародію чи еротичний гумор, який використовує Ніцше? Про що говорять нам алегоричні образи цієї книжки? Чи це пророчий і священний текст, а може художній вимисел? Як ставитися до позірної мізогінії та провокативних афористичних висловлювань Ніцше?

Філософ неодноразово закликав до повільного читання. Саме цю процедуру вартує застосувати й до його книжки. Почитаємо І частину «Заратустри» разом

Оксана ЙОСИПЕНКО, д.філос.н., старший науковий співробітник ІФ НАН України

МОВА: ПОКІРНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЧИ НЕЗБАГНЕННА ТАЄМНИЦЯ?

Філософія мови, яка у ХХ ст. виникла як окрема філософська дисципліна, з самого початку претендувала розв’язати усі філософські проблеми, натомість сама мова, яка ще у XVIII вважалася простим інструментом пізнання, у ХХ-ХХІ ст. перетворюється на незбагненну загадку. «Не ми говоримо мовою, а мова говорить нами», писав Гайдеґер, мова стає властивістю, яка визначає людину і робить її людиною.

Упродовж 2 занять ми спробуємо проаналізувати вказану дилему, шукаючи відповіді на такі запитання:

·                У цій опозиції йдеться про ту саму мову, чи наука, філософія та кожна філософська традиція розуміють під «мовою» щось інше?

·                Чим є мова для феноменології, семіології, соціології, філософії постмодерну й філософії буденного мовлення?

·                Чи можна пояснити походження мови не впадаючи у дилему «курки і яйця» і яка концепція мови (експресивістська, голістська, індикативна, атомістична) може краще впоратися з цим завданням?

·                Чи можна дати визначення мови, не визначивши при цьому людину, а отже чому філософія мови неминуче стає антропологією?

·                Якою мірою лінгвістичний поворот в філософії змінив сучасну манеру філософування, концептуальний апарат і проблемне поле філософії?

Ольга ГОМІЛКО, доктор філософських наук, професор

Що таке ANIMAL PHILOSOPHY або що говорить філософія про тварин?

Вважають, що психічний розлад, що трапився з Ніцше 3 січня 1886 року в Турині, поклавши край його університетській кар’єрі,  було спровоковано спогляданням ним побиття коня кучером. Говорять, що перед тим як знепритомніти, Ніцше огорнув руками шию коня, захищаючи його від ударів батога… В «Антихристі» він говорить: «Ми більше не  виводимо людину із духа та божества, ми її ставимо назад до тварин». Все, що у людині позитивного – сила, гідність, незалежність виходить від справжніх інстинктів, вважає філософ.  А тому, вважати людину вінцем творіння не можна...

Протягом двох занять зосередимось на з’ясуванні філософського розуміння того:

·                Чому сучасна філософія активно звертається про тем, пов’язаних із світом тварин? Або що означає «поза людський» поворот у сучасній філософії?

·                Чи є людина «винятковою» та найбільш довершеною істотою?

·                У чому полягає філософське переосмислення природи інстинкту? Або що означає «супернормальність» тварини?

·                Чи мають тварини розум?

·                Чи мають тварини права? Що таке права тварин?

·                Чому книга П. Сінгера «Визволення тварин» складає поворотний етап у русі за права тварин?

·                Що таке спеціецизм? Або про видову дискримінацію.

·                Чому м’ясо відіграє важливу роль у людській культурі? Чи зуміє вегетаріанство витіснити м’ясоїдство?

·                Чи є тварина засобом для людини? Або про історико-філософське виправдання ієрархії та протиставлення людей та тварин.

Запропоновано для обговорення наступні тексти:

 Пітер Сінгер «Визволення тварин»

 Декларація прав тварин (2014 р.)

Кембриджська декларація (2012 р.)

Оксана ЗАБУЖКО, канд. філос. наук

ФІЛОСОФІЯ І ҐЕНДЕР, АБО СМЕРТЬ ДОН ЖУАНА

  

·            Що таке філософський текст? Трансформація способів філософування в добу модерну. Література як спосіб філософування.

·            Модернізм, фемінізм, націоналізм: коротка історія стосунків у 19-21 ст.ст.

·            Ґендер і культурна антропологія. Реконструкція традиції жіночого філософування: від Лесі Українки до Юлії Крістевої. Здобутки і втрати феміністичної філософії.

Микола СИМЧИЧ, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України

СХОЛАСТИКА: ЧИ МОЖЕ ЩОСЬ БУТИ ЦІКАВИМ І НУДНИМ ВОДНОЧАС?

·            Що таке схоластика? Чому цей термін багатьох лякає?

·            "Схоластика" і "шкільна християнська філософія": в чому відмінність?

·            Схоластичні школи: єдність в різноманітті?

·            Чи схоластика – це тільки середньовічне явище?

·            Схоластика і аристотелізм: випадкові попутники?

·            Чи була схоластика в Україні?

·            Схоластика сьогодні: чи це можливо?

·            Що спільного між схоластикою й аналітичною філософією?

...