пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

Від Київської Русі до постмодерності: журнал "Філософські ідеї в культурі Київської Русі" і не тільки


У відділі історії філософії України нашого Інституту протягом 10 років реалізовувався проект видання журналу «Філософські ідеї в культурі Київської Русі», що супроводжувався щорічними одноіменними конференціями пам’яті видатного українського історика філософії Вілена Сергійовича Горського.
За цими назвами – не тільки Київська Русь і постать В.С. Горського. Статті провідних науковців Інституту і не тільки – стосуються багатьох актуальних тем. Це – дискусії про відношення історії філософії та філософії, про соціологічний підхід в філософії, про існування «філософії в окремо взятій країні», національні філософські традиції, про те, як писати сучасну історію філософії, і не тільки. Автори торкались багатьох ключових постатей і проблем у полі історії філософії України: від Середньовіччя до філософських курсів Могилянської академії, від схоластичних дискусій до модерного націєтворення (постаті Шевченка, Франка, Чижевського) і аж до історії психоаналізу в Україні.
Історики, представники Інституту археографії, також брали участь у дискусіях і дописували до журналу.
Тут читач може знайти багато цікавих статей – навіть про Візантію, стародавню архітектуру України, етику історика філософії та інше.
Дивіться за посиланням: http://fikr.inf.ua/





середа, 15 серпня 2018 р.

Перебуваючи в контексті: статті Олени Лазоренко у тематиці Цілей сталого розвитку та демократії

Наша колега, Олена Лазоренко, в серпні 2018 року опублікувала в міжнародних джерелах в Інтернеті дві статті (англійською мовою) у тематиці Цілей сталого розвитку та демократії. Запрошуємо переглянути їх за посиланнями:

1) CIVICUS `Reimagining платформу демократії (представництва у США, Великобританії, Швейцарії, Південній Африці )

 Olena Lazorenko. Democratising the policy dialogue on SDG localisation: the experience of the League of Professional Women in Ukraine//2018Reimagining Democracy Platform, CIVICUS World Alliance https://www.civicus.org/index.php/re-imagining-democracy/stories-from-the-frontlines/3375-democratising-the-policy-dialogue-on-sdg-localisation-the-experience-of-the-league-of-professional-women-in-Ukraine

2) Німеччина\ Germany


  



пʼятниця, 3 серпня 2018 р.

Запрошуємо до аспірантури і докторантури у 2018 році!


Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, спираючись на розпорядження відділу наукових і керівних кадрів НАН України № 10/86 і 10/87 від 26.07.2018, офіційно оголошує прийом в аспірантуру і докторантуру, як на бюджет, так і за контрактом.

Документи приймаються в Інституті філософії до 10 вересня 2018 року. Вступні іспити відбудуться 21 вересня з філософії та 2 жовтня з іноземної мови.

Деталі щодо переліку та подачі документів просимо дивитися за посиланням: https://institutum-philosophiae-kijoviensis.blogspot.com/2017/08/blog-post_2.html

середа, 20 червня 2018 р.

Анонс: Круглий стіл "Філософія та життя Григорія Сковороди в нових інтерпретаціях"

В рамках ІХ конгресу Міжнародної асоціації україністів відбудеться

Круглий стіл
Філософія та життя Григорія Сковороди в нових інтерпретаціях
та
Презентація книги Леоніда Ушкалова
«Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди».
К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. (Серія «Постаті культури»).

Головуючий: Микола Сулима, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України
Модератор дискусії: Олена Сирцова, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Доповідають:
Віталій Шевченко, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Філософія Григорія Сковороди в сучасному герменевтичному дискурсі.

Віктор Чернишов, доктор філософії, доцент кафедри філософії і соціально політичних дисциплін Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Тіні та образи його іпостасі: метафізика образів Г. Сковороди.

Ольга Гомілко, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Григорій Сковорода і питання сучасної філософії.

Ірина Валявко, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Системно несистемна філософія Сковороди в новому осмисленні.

Олена Сирцова, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Філософія Григорія Сковороди: нові напрямки досліджень.

В обговоренні очікуються виступи:
доктора філософських наук, професора Назіпа Хамітова,
доктора філологічних наук, професора Лідії Гнатюк;
доктора філософії, професора Костянтина Сігова.

Місце: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, вул.. Трьохсвятительська 4, ауд 421
Час: з 11 ї до 14 год 26 червня 2018 р.





понеділок, 18 червня 2018 р.

"Ми досі не знаємо, яке суспільство будуємо". Про місце і роль філософії в Україні.

Перше інтерв'ю нового директора Інституту філософії.

 5 червня цього року директором Інституту філософії НАНУ було обрано зав.відділу соціальної філософії, а за сумісництвом — професора кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА Анатолія Єрмоленка. 
З правонаступником відомого українського філософа Мирослава Поповича, який обіймав цю посаду 17 років (з 2001-го), DT.UA розмовляло про місце і роль філософії в Україні. Схоже, новому директору ще потрібен час, аби взяти на себе глобальну відповідальність за голос філософії в Україні. Чутний і значимий. Втім, як і українському суспільству — сягнути власних глибин. Без лушпиння, популізму й відвертої дурості.

четвер, 7 червня 2018 р.

Анонс: Круглий стіл "Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри"

Запрошуємо на Круглий стіл «Проблема свободи у східних філософіях: теоретичні та екзистенційні виміри» (12 червня 2018, 14.00, в Інституті філософії, к. 318)

Модератор: Олег Ярош
Учасники:
Юрій Завгородній, Сергій Капранов, Олександр Кіхно, Катерина Малахова, Анастасія Стрелкова


Що таке «свобода» у філософіях Сходу? Частина теоретичних описів цієї категорії може збігатись з історією її дослідження у європейській думці, але можна виділити й ряд ознак специфічно «орієнтального» ставлення.
Наприклад, в індійський традиції поняття «мокша», визволення є одним із головних релігійно-філософських екзистенціалів. Специфіка осягнення цього поняття в східних філософіях пов’язана з інакше сформульованими дихотоміями, з одного боку, Єдиного, Абсолютного і, з іншого боку, індивідуального та особистісного буття.
У філософіях Сходу інакше, ніж в західній філософії, сформульовано дихотомію свободи вибору і напередвизначеності (наприклад, в ісламській філософії), концепції ілюзорності індивідуального та множинного буття (буддизм, адвайтизм в індійській філософі).
Індивідуальний, внутрішній досвід, інтроспекція, медитативні практики мають особливе, більше значення в східних філософіях. Інший підхід до осягнення раціонального дискурсу на Сході творить окрему проблему для розуміння. Така відмінність усвідомлювалась, наприклад, індійськими філософами, і заслуговує окремого обговорення.
У 19-20 ст. східні філософії звертаються до проблематики актуальної і для західної філософії: наприклад, філософії соціального і національного визволення. Але і дана проблематика зазнала на Сході специфічних видозмін. Також розглядаються у східних філософіях й етичні виміри категорії свободи.
Окремо варто враховувати специфіку власне західних підходів до східних філософій, зокрема те, що для деяких європейських мислителів 19-го та 20-го ст., сама філософія співставлення Сходу і Заходу пов’язана з різницею у потрактуванні феномену свободи.

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

ОРГАНІЗАТОРИ:
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
відділ історії зарубіжної філософії
сектор історії східної філософії
редакція журналу «Філософська думка»

Див.:





вівторок, 5 червня 2018 р.

В Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України сьогодні обрано директора

Сьогодні, 5 червня 2018 року, в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулися вибори директора Інституту. Вибори відбулися за процедурою таємного голосування, із дотриманням усіх вимог згідно законодавства. У виборах взяло участь 88 співробітників Інституту. За член-кореспондента НАН України, д.філос.н., проф. Анатолія Миколайовича Єрмоленка проголосувало 58 осіб. За д.філос.н., проф. Євгена Костянтиновича Бистрицького проголосувало 26 осіб. Не підтримали жодного кандидата 4 особи. Недійсних бюлетенів немає.

Отже, згідно з наслідками таємного голосування та п. 3.12.4. Статуту НАН України вважається обраним на посаду керівника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України, д.філос.н., проф. Анатолій Миколайович Єрмоленко.