Індійська філософія та Лев Толстой - семінар східних філософій запрошує Вас до дискусій! (26.09., 16:00)

“Українська рецепція й інтродукція

принципів індійської філософії

на прикладі Л. М. Толстого —

нащадка гетьмана Івана Скоропадського

у рамках

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CVІII

26 вересня 2017, 16:00

к. 327 (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди)

Доповідач:

Дмитро Бурба,

автор, перекладач

Див.: https://www.livelib.ru/author/30168-dmitrij-burba

ОРГАНІЗАТОРИ:

Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

Див.:

www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine

ТЕЗИ

I. Вектори впливу індійського світосприйняття на Толстого.

1. Безпосереднє знайомство з текстами Стародавньої Індії та листування з носіями індійської культури.

2. Індуїстські концепції, спільні з іншими релігіями:

a) християнством;

b) буддизмом.

3. Опосередкування принципів індуїзму західними мислителями.

4. Фольклор і народна мудрість.

5. Реінкарнація: гіпотетичний прояв знань, отриманих у минулому житті.

6. Caitya-guru («внутрішній наставник»).

II. Дух і буква священних текстів Індії в художніх творах Толстого.

1. Літературна форма.

2. Вічні питання вічної душі.

3. Конфлікт душі і тіла.

4. Смерть живої істоти.

5. Прив’язаність і відречення.

III. Індійська філософія й релігійно-філософське вчення Толстого.

1. Віри і віра.

2. Пантеїзм, монізм, теїзм.

3. Апофатизм.

4. Душа і ego.

5. Минущість матеріального.

6. Обов’язок.

7. Приборкання бажань.

8. Ненасильство.

9. Niḥśreyasa («найвище благо»).

10. Після смерті.

11. Надперсональність.

IV. Життєвий шлях Толстого у світлі вчення індуїзму про стадії життя (āśrama-dharma).

1. Молоді роки.

2. Сімейне життя.

3. «Навіщо?»

4. Жити просто, думати про високе.

5. Dayā-bhūteṣu («співчуття до істот»); вегетаріанство.

6. Очищення розуму.

7. Відречення: «Мудрість світу цього — безумство перед Богом».

8. Смерть і безсмертя.

V. Лев Толстой як популяризатор індійської філософії та культури.

1. «Легенда Крішни й висловлювання Крішни».

2. Оповідання «Карма» й «Це ти» (tat tvam asi).

3. Нариси про Будду.

4. Індійські вислови у філософських збірниках Толстого.

5. Індійські притчі в дитячих книжках Толстого.

6. Сприяння індійцям у організації лекцій.

7 Пропаганда стриманості, вегетаріанства, відмови від алкоголю й тютюнопаління.

8. Bhāsas tasya mahātmanaḥ («сяйво тієї великої душі»).

VI. Зворотній вплив вчення Толстого на суспільну свідомість Індії.

Конференція "Вплив віри бахаї на сучасні релігійні тенденції у світі" (5 жовтня 2017 р.)

Українська асоціація релігієзнавців

Відділення релігієзнавства

Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

Кафедра релігієзнавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кафедра культурології

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Кафедра філософії

Київського університету імені Бориса Грінченка

Кафедра філософії та релігієзнавства

Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Молодіжна асоціація релігієзнавців

за підтримки Національних Духовних Зборів Бахаї України

проводять

наукову конференцію

"Вплив віри бахаї на сучасні релігійні тенденції у світі",

присвячену 200-річчю з Дня народження Бахаулли

5 жовтня (четвер) 2017 р.

Мета конференції: ознайомити науково-освітянську громадськість України із вірою бахаї, розкрити роль її засновника Бахаулли та запропонованого ним вчення для розвитку релігій, зацікавити молодь новітніми релігійними явищами в житті світу та України, які несуть ідеї рівності і єдності, формують толерантність та повагу до іншого, не руйнуючи обраної або успадкованої ідентичності.

Передбачається обговорення наступних тем:

• основні ідеї вчення віри бахаї;
• Бахаулла як релігійний лідер нового типу;
• проповідницька діяльність Бахаулли та його послідовників;
• вплив віри бахаї на розвиток освіти, культури, науки в світі;
• ініціативи Всесвітнього Дому Справедливості в гуманітарній та соціальній сфері;
• віра бахаї в світі: кількість, географія поширення;
• громада віри бахаї в Україні.

Конференція відбуватиметься в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (Київ, Трьохсвятительська 4, зал засідань Вченої ради (318 к.). Початок конференції о 16.00.

Під час конференції передбачаються виступи відомих і молодих дослідників віри бахаї, носіїв самої традиції. До участі запрошуються дослідники релігії (науковці, викладачі, аспіранти, студенти з України та з інших держав), які працюють у сфері релігієзнавства, історії релігії, НРТ, культурології, політології, соціології, соціальної комунікації, мистецтвознавства та інших соціогуманітарних дисциплін.

Умови участі в конференції

Охочі виступити відправляють анкету учасника та анотацію доповіді (до 300 слів) електронною поштою на адресу halikoffr@gmail.com з зазначенням теми листа «October 5 2017». Останній термін подання заявок – 1 жовтня 2017 року.

Халіков Руслан: (066) 27-45-610, halikoffr@gmail.com.

Филипович Людмила: (067) 959-92-81, lfilip56@gmail.com.

АНКЕТА УЧАСНИКА

Прізвище, ім’я, по-батькові
Місце роботи / навчання
Вчений ступінь, звання
E-mail
Контактний телефон
Тема доповіді

Круглий стіл з литовськими вченими та відкрита лекція професора з Литви: АНОНС від Інституту філософії

12 вересня, у вівторок, о 15.00, круглий стіл на тему

"Проблеми дослідження історії філософії Литви та Центрально-Східної Європи"

Доповідають:

• - др. Далюс Вілюнас, завідувач відділу історії філософії Литви Інституту дослідження культури Литви,
• - др. Рута Марія Вабалайте, професор кафедри філософії Університету Миколо Ромеріо

Дискутанти:

д.філос.н  С.Л.Йосипенко, к.філос.н  М.В.Симчич, к.філос.н  В.П.Волковський

Захід відбудеться в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ (к. 421), в межах теоретичного семінару відділу історії філософії України

Лекція професора Гінтаутаса Мажейкіса

ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ІДЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ІДЕЇ «РЕВОЛЮЦІЯ»)

13 вересня 2017 року на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України відбудеться відкрита лекція завідувача кафедри філософії та соціальної критики, професора Університету імені Вітаутаса Великого (м. Каунас, Литва) Гінтаутаса Мажейкіса

Лекція відбудеться о 13-00 у аудиторії 330 Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60)

Запрошуємо студентів, аспірантів, докторантів, викладачів, науковців, а також усіх, хто цікавиться проблемами соціального та гуманітарного пізнання

Школа "Вайшнавська традиція крізь століття" почнеться у цю п'ятницю (18 серпня)!

Запрошуємо  всіх, хто цікавиться індійською культурою, філософією, мистецтвом, релігією - на відкриття школи.

У цю п'ятницю в КНУ імені Т.Г. Шевченка, а у суботу в Інституті філософії імені Г С. Сковороди починається VІ Міжнародна релігієзнавча школа з вивчення вайшнавізму «ВАЙШНАВСЬКА ТРАДИЦІЯ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ».

Школа є міждисциплінарною і залучає до роботи фахівців із гуманітарних, суспільних і природничих наук. Мета Школи – створити можливості для обміну досвідом між дослідниками вайшнавізму в Україні і поглибити знання про цю традицію: вчення, практика, історія та сучасні тенденції. В рамках роботи Школи будуть проведені презентації наукових досліджень учасників, лекції, майстер-класи, тематичні опитування, екскурсії та зустрічі з представниками вайшнавізму.

Перша частина Школи (18–21 серпня) проходитиме на базі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди та Академії Свідомості Крішни. Офіційно Школа розпочне свою роботу 18 серпня круглим столом, який присвячено річниці тисячоліття з дня народження Рамануджачар’ї. Відкриттю передуватиме ряд подій (15–17 серпня), які можуть також стати початком участі в VI Школі, це свято Джанмаштамі, День явлення ачар’ї-засновника Міжнародного товариства свідомості Крішни та семінар доктора Фердінандо Сарделли (науковий співробітник Оксфордського центру Індуїстських досліджень у Великобританії, викладач Стокгольмського та Ґетеборзького університетів (Швеція)).

Друга частина Школи (22–28 серпня) буде проходити на базі кафедри філософії Дніпровського національного університету імені О.Гончара та вайшнавського навчального центру «Новий Маяпур» (м. Дніпро), що знаходиться посеред мальовничого місця на березі     р. Орель. Закінчення Школи за традицією відбудеться круглим столом.

Додаємо програму школи:

Оксана Забужко: «Українське суспільство сьогодні позбавлене орієнтирів»

Письменниця про незалежність як умову самопізнання, українсько-польський вузол, нереалізованість і страх

Поняття «української ідеї» в українському дискурсі зазвучало 1992 року з моєї «подачі», і я усвідомлювала, що роблю. До того часу я вже видала дослідницьку монографію «Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період», в якій арґументувала, що це таке в історико-філософському сенсі — не з погляду політології, а саме як рефлексія над сутністю і сенсом національного буття. Але саме поняття озвучила ще раніше, наприкінці серпня 1990 року, на Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів — мала там виступ про українську ідею та її пошуки в історії української думки, він потім ще був надрукований у журналі «Радянське літературознавство», здається, якраз тоді перейменованому на «Слово і Час». А Конгрес той був для тодішньої України епохальна подія, на нього вперше вільно поприїздили наші інтелектуали з еміграції, зокрема Юрій Шевельов, з яким ми там і познайомилися, і там був справжній аншлаг, національне відродження в мініатюрі, купа молоді в залі — ох як українські еліти тоді вирували… Ну і я, молода й гарна, на всю ту новочасну соборну Україну голосом, який зривався від хвилювання, озвучила концепт, і це мало резонанс — що називається, широкий відгук у вузьких колах. Але я ще тоді застерігала, що національна ідея — це чисто філософське поняття.

Інститут філософії оголошує прийом до аспірантури і докторантури

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Оголошує прийом

1. До аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням зі спеціальності “філософія” – 033.
2. До аспірантури за контрактом з відривом від виробництва та без відриву від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб..
3. До докторантури за контрактом з відривом від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб.

Для вступу до аспірантури необхідно з 01 серпня до 10 вересня 2018 р., подати такі документи:

Оксана Забужко: Україна має багато переваг перед Європою, яка боїться Росії

МИКОЛА КНЯЖИЦЬКИЙ 30 ЛИПНЯ, 2017, 11:00

Письменниця Оксана Забужко про дискримінацію україномовної більшості, зворушливий расизм росіян, трансформацію Польщі та про те, чи виживе Європа в гібридній війні (оригінал Espresso.TV тут)

Одна з останніх книжок пані Оксани, публіцистична збірка «І знову я влізаю в танк». Пані Оксана часто нарікає, що журналісти недостатньо знайомляться з її публіцистичною творчістю, зокрема з саме цією книжкою, хоча частину вміщених у ній есеїв я читав у інших формах, і слухав вас дуже багато, і зараз хочу слухати.

Хочу, щоб ми сьогодні поговорили про те, про що ви говорили у 2012-му, коли покійний Блаженнійший Любомир Гузар був на Круглому столі, організованому Групою «Першого грудня». У вас тоді була полум’яна промова про те, що ми залишаємося колонією, і що ми не здобули незалежність у 1991 році, тому що залишаємося інформаційною колонією.

Дякую, що пам’ятаєте.

Це було до Революції Гідності. І багато людей стверджували, що от вже після Революції Гідності ми незалежність вже здобули. Це так чи ні?