Школа "Вайшнавська традиція крізь століття" почнеться у цю п'ятницю (18 серпня)!

Запрошуємо  всіх, хто цікавиться індійською культурою, філософією, мистецтвом, релігією - на відкриття школи.

У цю п'ятницю в КНУ імені Т.Г. Шевченка, а у суботу в Інституті філософії імені Г С. Сковороди починається VІ Міжнародна релігієзнавча школа з вивчення вайшнавізму «ВАЙШНАВСЬКА ТРАДИЦІЯ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ».

Школа є міждисциплінарною і залучає до роботи фахівців із гуманітарних, суспільних і природничих наук. Мета Школи – створити можливості для обміну досвідом між дослідниками вайшнавізму в Україні і поглибити знання про цю традицію: вчення, практика, історія та сучасні тенденції. В рамках роботи Школи будуть проведені презентації наукових досліджень учасників, лекції, майстер-класи, тематичні опитування, екскурсії та зустрічі з представниками вайшнавізму.

Перша частина Школи (18–21 серпня) проходитиме на базі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди та Академії Свідомості Крішни. Офіційно Школа розпочне свою роботу 18 серпня круглим столом, який присвячено річниці тисячоліття з дня народження Рамануджачар’ї. Відкриттю передуватиме ряд подій (15–17 серпня), які можуть також стати початком участі в VI Школі, це свято Джанмаштамі, День явлення ачар’ї-засновника Міжнародного товариства свідомості Крішни та семінар доктора Фердінандо Сарделли (науковий співробітник Оксфордського центру Індуїстських досліджень у Великобританії, викладач Стокгольмського та Ґетеборзького університетів (Швеція)).

Друга частина Школи (22–28 серпня) буде проходити на базі кафедри філософії Дніпровського національного університету імені О.Гончара та вайшнавського навчального центру «Новий Маяпур» (м. Дніпро), що знаходиться посеред мальовничого місця на березі     р. Орель. Закінчення Школи за традицією відбудеться круглим столом.

Додаємо програму школи:

Оксана Забужко: «Українське суспільство сьогодні позбавлене орієнтирів»

Письменниця про незалежність як умову самопізнання, українсько-польський вузол, нереалізованість і страх

Поняття «української ідеї» в українському дискурсі зазвучало 1992 року з моєї «подачі», і я усвідомлювала, що роблю. До того часу я вже видала дослідницьку монографію «Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період», в якій арґументувала, що це таке в історико-філософському сенсі — не з погляду політології, а саме як рефлексія над сутністю і сенсом національного буття. Але саме поняття озвучила ще раніше, наприкінці серпня 1990 року, на Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів — мала там виступ про українську ідею та її пошуки в історії української думки, він потім ще був надрукований у журналі «Радянське літературознавство», здається, якраз тоді перейменованому на «Слово і Час». А Конгрес той був для тодішньої України епохальна подія, на нього вперше вільно поприїздили наші інтелектуали з еміграції, зокрема Юрій Шевельов, з яким ми там і познайомилися, і там був справжній аншлаг, національне відродження в мініатюрі, купа молоді в залі — ох як українські еліти тоді вирували… Ну і я, молода й гарна, на всю ту новочасну соборну Україну голосом, який зривався від хвилювання, озвучила концепт, і це мало резонанс — що називається, широкий відгук у вузьких колах. Але я ще тоді застерігала, що національна ідея — це чисто філософське поняття.

Інститут філософії оголошує прийом до аспірантури і докторантури

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Оголошує прийом

1. До аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням зі спеціальності “філософія” – 033.
2. До аспірантури за контрактом з відривом від виробництва та без відриву від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб..
3. До докторантури за контрактом з відривом від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб.

Для вступу до аспірантури необхідно з 01 серпня до 10 вересня 2018 р., подати такі документи:

Оксана Забужко: Україна має багато переваг перед Європою, яка боїться Росії

МИКОЛА КНЯЖИЦЬКИЙ 30 ЛИПНЯ, 2017, 11:00

Письменниця Оксана Забужко про дискримінацію україномовної більшості, зворушливий расизм росіян, трансформацію Польщі та про те, чи виживе Європа в гібридній війні (оригінал Espresso.TV тут)

Одна з останніх книжок пані Оксани, публіцистична збірка «І знову я влізаю в танк». Пані Оксана часто нарікає, що журналісти недостатньо знайомляться з її публіцистичною творчістю, зокрема з саме цією книжкою, хоча частину вміщених у ній есеїв я читав у інших формах, і слухав вас дуже багато, і зараз хочу слухати.

Хочу, щоб ми сьогодні поговорили про те, про що ви говорили у 2012-му, коли покійний Блаженнійший Любомир Гузар був на Круглому столі, організованому Групою «Першого грудня». У вас тоді була полум’яна промова про те, що ми залишаємося колонією, і що ми не здобули незалежність у 1991 році, тому що залишаємося інформаційною колонією.

Дякую, що пам’ятаєте.

Це було до Революції Гідності. І багато людей стверджували, що от вже після Революції Гідності ми незалежність вже здобули. Це так чи ні?

Чи може філософія бути доступною всім? Андрій Баумейстер — про нову книгу, комунікацію всередині наукового середовища та екзистенційний виклик для Європи

Постійний автор «Дня», публіцист, доктор філософських наук, доцент філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій БАУМЕЙСТЕР нещодавно представив нове видання. Науковий посібник «Вступ до філософських студій, або Інтелектуальні подорожі до країни філософії» адресований не тільки фахівцям, а й широкому загалу читачів. У доступній формі в ньому викладено основні питання філософської теорії реальності (онтології) і філософського вчення про пізнання (епістемології). Крім того, автор розмірковує над сутністю філософії, її призначенням і місцем у сучасному світі. Якщо ви лише розпочинаєте своє знайомство з філософією, ця книга буде для вас чудовими помічником.

Днями, щоб розповісти про новинку, а також обговорити ідеї й плани для подальшої співпраці, Андрій Баумейстер прийшов до редакції. До уваги читачів — наша розмова про роль трансцендентних сенсів й жертовності в модерному світі та про філософію як чинник суспільних перетворень.

Семінар дослідників східних філософій запрошує поговорити про індійську любовну лірику

“Релігійно-філософське підґрунтя творчості Міри Баї (1498–1546?)”

27 червня 2017, 16:00, к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CVІI

Доповідач:

Катерина Довбня,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

2012 року відзначена державною нагородою Республіки Індія за безцінний внесок у розвиток та поширення мови гінді у світі,

знавець гінді, санскриту, тамільської, маратхі

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Українська філософія та Postcolonial Studies: дослідницький семінар запрошує Вас!

Чи можливо (і як можливо) досліджувати історію філософії України за допомогою таких методологічних інструментів, як постколоніальні (а також посттоталітарні) студії?

В межах цього будуть зачеплені дискусії про орієнталізм та оксиденталізм, статус Postcolonial Studies у світовій науці, відношення таврування та емансипації у цих студіях, можливість прикладання їх до української специфіки. Деякі вчені вважають, що Україну можна розглядати як країну і націю, що має риси тих, хто зазнав колоніального минулого, а відтак її можна досліджувати через призму постколоніалізму. Деякі вчені із цим не погоджуються. Що думаєте Ви? Приходьте на семінар!

20 червня (вівторок), о 15.00 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ (к. 318) відбудеться спільний теоретичний семінар відділу історії філософії України та сектору східної філософії відділу історії зарубіжної філософії на тему

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКЕ УКРАЇНОЗНАВСТВО ТА ПОСТКОЛОНІАЛЬНІ СТУДІЇ

Доповідають:

д.філос.н. С.Л. Йосипенко,

к.філос.н. О.А. Ярош,

д.філос.н. Ю.Ю. Завгородній,

к.філос.н. В.П. Волковський