Всеукраїнський фестиваль науки в Інституті філософії запрошує всіх!

ПРОГРАМА

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ НАУКИ

(Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України)

18-20 травня 2017 р.

Дата і час проведення	Захід	Місце проведення, адреса, телефон для довідок
18-20 травня	Книжкова виставка "Наукові досягнення Інституту філософії"	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Читальний зал бібліотеки, к. 307. Тел. 278-41-78.
19 травня 12. 00	Презентація публікацій відділу соціальної філософії. Див.: тут	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, зал засідань вченої ради, к. 318. Тел. 278-36-31, 279-27-98.
19 травня	День відкритих дверей для студентів вузів м. Києва.	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. Тел. 278-36-31.
19 травня 11.00-16.00	Робота інформаційно-консультативної групи наукових працівників Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України з проблем вітчизняного релігієзнавства.	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. Тел. 279-48-12, 278-36-31.
18-20	Виставка наукових видань Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, к. 323. Тел. 279-48-12, 278-36-31.

Найновіші книги із соціальної філософії: презентація в Інституті!

В межах Фестивалю “Дні науки” 19 травня 2017  о 12:00  відбудеться презентація. Це буде неформальний академічний захід, де будуть представлені публікації відділу соціальної філософії Інституту філософії. Серед публікацій - колективні монографії та інші книги співробітників відділу, зокрема “Соціальна відповідальність як нормативна вимога інституціалізації сучасного суспільства” (відп.ред. А.М. Єрмоленко, Київ: Наукова думка, 2016).

Окрім цього, багато сучасних книг, які написані нашими колегами про різні царини соціальної та політичної філософії, проблеми сучасного українського суспільства, його модернізації та цивілізаційного вибору, критика фундаментальних соціальних та ціннісно-політичних проблем України.

Місце: Трьохсвятительська вулиця, Київ, Україна, кім.318 (Зал засідань Вченої ради).

Захід без реєстрації та відкритий для зацікавлених осіб.

https://www.facebook.com/events/1658857647755433/permalink/1658857651088766/

https://www.facebook.com/events/1322057534579366/

Монархічна ідея у ХХI столітті (стаття А. Баумейстера + додатки)

Нещодавно російська служба Бі-Бі-Сі опублікувала матеріал «Навіщо потрібна монархія у ХХІ столітті?». Публікуємо нижче найцікавіші уривки з нього, а також — рефлексію на цю тему нашого колеги, філософа Андрія Баумейстера.

Наприкінці статті - трошки довідкового матеріалу від адміністратора блоґу.

Анонс: Семінар "Воля до влади: конструктивні та деструктивні прояви"

Шановні колеги!

В Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

вул. Трьохсвятительська, 4,

12 травня (п’ятниця) о 16.00, у к. 318

Відбудеться черговий методологічний семінар

«Філософська антропологія

як метаантропологія»

Тема:

ВОЛЯ ДО ВЛАДИ:

КОНСТРУКТИВНІ ТА ДЕСТРУКТИВНІ ПРОЯВИ

На семінарі продовжиться обговорення проекту

словника «ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА»

за редакцією Н. Хамітова і С. Крилової

Керівник семінару –

доктор філософських наук, професор

Н.  ХАМІТОВ

Європейська політична традиція. Лекції Андрія Баумейстера

Пропонуємо Вашій увазі лекції нашого колеги, доктора філософських наук Андрія Баумейстера, на тему:

"Європейська політична традиція: витоки, парадокси і загадки"

Лекція 1.

Лекція 2.

Метафізика від Андрія Баумейстера

Наш колега, Андрій Баумейстер, відомий вже київський професор, пропонує свій курс лекцій з метафізики у стінах Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського. Перша лекція до Вашої уваги - тут, на інші лекції - запрошуємо Вас відвідувати їх у травні ц.р. Анонс лекцій див. тут.

Лекція 1. Вступ. Що вивчає метафізика? Які питання вона ставить? Навіщо вона потрібна сьогодні?

Лекція 2.

Лекція 3.

Лекція 4.

Лекція 5.

Лекція 6.

Лекція 7.

Лекція 8.

Лекція 9.

Лекція 10.

Лекція 11.

Лекція

Новый взгляд на историю, или как нам избавиться от комплекса жертвы

В предисловии к первому изданию своей «Истории Украины-Руси» (1898) Михаил Грушевский замечает, что «наша история дает нам преимущественно невеселый образ», но общество должно иметь мужество «взглянуть на неприкрашенную правду своего прошлого», чтобы «почерпнуть в нем силу». Украинский историк осознает новизну своего труда: создать единый и целостный нарратив, который охватывал бы длительный период от времен Киевской Руси до «национального возрождения» рубежа XIX-XX веков. Но какой сюжет, по мнению Грушевского, может объединить эти разные истории и различные культурно-политические контексты в единое повествование? Поскольку Украина не имела собственного государства (с его элитами, политическими и правовыми институциями и т.п.), то основным агентом исторического повествования объявлялся украинский народ.

Так возникла «народническая» концепция украинской истории, которая почти целиком перекочевала в советскую историографию (вместе со знаменитой формулой «история принадлежит народу»). Только поменялись акценты. Например, те, кто в одном повествовании назывался «изменниками», в другом получил кличку «эксплуататоров». И цели длительного исторического процесса понимались по-разному. В обоих случаях предлагался миф «борьбы за свободу и выхода из рабства», но целью этой борьбы в одном случае была государственная независимость, а в другом -  «счастливое» существование в семье «братских народов». И народнический, и советский подходы содержали один существенный недостаток.