Коли правоохоронні органи починають війну між собою, коли керманичі держави, народні депутати намагаються використати їх у політичній боротьбі, це неминуче обертається компрометацією і ослабленням держави.
Так і тепер: ми стали свідками абсурдного загострення війни, учасниками якої є Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ, Національне антикорупційне бюро України, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції, Служба безпеки України. І це в той час, як у країні різко загострилася проблема боротьби зі злочинністю, почастішали рецидиви тероризму, а боротьба з корупцією переважно імітується. З податків громадян прокурорам, поліцейським, детективам, слідчим виплачуються високі зарплати, проте замість належного виконання ними професійних обов’язків бачимо те, що мало місце й у попередні роки: одні державні структури використовуються для залякування і переслідування інших державних структур, для задоволення політичних амбіцій, прикриття корупційних діянь і зведення особистих рахунків.
Складається враження, що влада хоче мати «ручні» правоохоронні органи, а заодно — й суди, із Конституційним включно. Але це згубний шлях. Адже не можна побудувати правову державу, якщо мужі в погонах забувають про своє призначення і стають безвідповідальними політиканами, ляльками в чужих руках.
Час запитати їх: чи відаєте ви, що творите?
Подивіться, як тішаться вашою метушнею наші вороги, — може, бодай лиховісний блиск їхніх очей зупинить вас?
Думайте про Україну, про державу, не руйнуйте її!
В’ячеслав Брюховецький
Іван Дзюба
Євген Захаров
Йосип Зісельс
Мирослав Маринович
Володимир Панченко
Мирослав Попович
Всеволод Речицький
Вадим Скуратівський
Юрій Щербак
Ігор Юхновський
Ярослав Яцків
Немає коментарів:
Дописати коментар