Оксана Забужко: «Українське суспільство сьогодні позбавлене орієнтирів»

Письменниця про незалежність як умову самопізнання, українсько-польський вузол, нереалізованість і страх

Поняття «української ідеї» в українському дискурсі зазвучало 1992 року з моєї «подачі», і я усвідомлювала, що роблю. До того часу я вже видала дослідницьку монографію «Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період», в якій арґументувала, що це таке в історико-філософському сенсі — не з погляду політології, а саме як рефлексія над сутністю і сенсом національного буття. Але саме поняття озвучила ще раніше, наприкінці серпня 1990 року, на Першому Конгресі Міжнародної асоціації україністів — мала там виступ про українську ідею та її пошуки в історії української думки, він потім ще був надрукований у журналі «Радянське літературознавство», здається, якраз тоді перейменованому на «Слово і Час». А Конгрес той був для тодішньої України епохальна подія, на нього вперше вільно поприїздили наші інтелектуали з еміграції, зокрема Юрій Шевельов, з яким ми там і познайомилися, і там був справжній аншлаг, національне відродження в мініатюрі, купа молоді в залі — ох як українські еліти тоді вирували… Ну і я, молода й гарна, на всю ту новочасну соборну Україну голосом, який зривався від хвилювання, озвучила концепт, і це мало резонанс — що називається, широкий відгук у вузьких колах. Але я ще тоді застерігала, що національна ідея — це чисто філософське поняття.

Інститут філософії оголошує прийом до аспірантури і докторантури

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Оголошує прийом

1. До аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням зі спеціальності “філософія” – 033.
2. До аспірантури за контрактом з відривом від виробництва та без відриву від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб..
3. До докторантури за контрактом з відривом від виробництва зі спеціальності “філософія” – 033, відповідно до заявок зацікавлених вузів, установ, організацій, фізичних осіб.

Для вступу до аспірантури необхідно з 01 серпня до 10 вересня 2018 р., подати такі документи:

Оксана Забужко: Україна має багато переваг перед Європою, яка боїться Росії

МИКОЛА КНЯЖИЦЬКИЙ 30 ЛИПНЯ, 2017, 11:00

Письменниця Оксана Забужко про дискримінацію україномовної більшості, зворушливий расизм росіян, трансформацію Польщі та про те, чи виживе Європа в гібридній війні (оригінал Espresso.TV тут)

Одна з останніх книжок пані Оксани, публіцистична збірка «І знову я влізаю в танк». Пані Оксана часто нарікає, що журналісти недостатньо знайомляться з її публіцистичною творчістю, зокрема з саме цією книжкою, хоча частину вміщених у ній есеїв я читав у інших формах, і слухав вас дуже багато, і зараз хочу слухати.

Хочу, щоб ми сьогодні поговорили про те, про що ви говорили у 2012-му, коли покійний Блаженнійший Любомир Гузар був на Круглому столі, організованому Групою «Першого грудня». У вас тоді була полум’яна промова про те, що ми залишаємося колонією, і що ми не здобули незалежність у 1991 році, тому що залишаємося інформаційною колонією.

Дякую, що пам’ятаєте.

Це було до Революції Гідності. І багато людей стверджували, що от вже після Революції Гідності ми незалежність вже здобули. Це так чи ні?

Чи може філософія бути доступною всім? Андрій Баумейстер — про нову книгу, комунікацію всередині наукового середовища та екзистенційний виклик для Європи

Постійний автор «Дня», публіцист, доктор філософських наук, доцент філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій БАУМЕЙСТЕР нещодавно представив нове видання. Науковий посібник «Вступ до філософських студій, або Інтелектуальні подорожі до країни філософії» адресований не тільки фахівцям, а й широкому загалу читачів. У доступній формі в ньому викладено основні питання філософської теорії реальності (онтології) і філософського вчення про пізнання (епістемології). Крім того, автор розмірковує над сутністю філософії, її призначенням і місцем у сучасному світі. Якщо ви лише розпочинаєте своє знайомство з філософією, ця книга буде для вас чудовими помічником.

Днями, щоб розповісти про новинку, а також обговорити ідеї й плани для подальшої співпраці, Андрій Баумейстер прийшов до редакції. До уваги читачів — наша розмова про роль трансцендентних сенсів й жертовності в модерному світі та про філософію як чинник суспільних перетворень.

Семінар дослідників східних філософій запрошує поговорити про індійську любовну лірику

“Релігійно-філософське підґрунтя творчості Міри Баї (1498–1546?)”

27 червня 2017, 16:00, к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CVІI

Доповідач:

Катерина Довбня,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

2012 року відзначена державною нагородою Республіки Індія за безцінний внесок у розвиток та поширення мови гінді у світі,

знавець гінді, санскриту, тамільської, маратхі

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Українська філософія та Postcolonial Studies: дослідницький семінар запрошує Вас!

Чи можливо (і як можливо) досліджувати історію філософії України за допомогою таких методологічних інструментів, як постколоніальні (а також посттоталітарні) студії?

В межах цього будуть зачеплені дискусії про орієнталізм та оксиденталізм, статус Postcolonial Studies у світовій науці, відношення таврування та емансипації у цих студіях, можливість прикладання їх до української специфіки. Деякі вчені вважають, що Україну можна розглядати як країну і націю, що має риси тих, хто зазнав колоніального минулого, а відтак її можна досліджувати через призму постколоніалізму. Деякі вчені із цим не погоджуються. Що думаєте Ви? Приходьте на семінар!

20 червня (вівторок), о 15.00 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ (к. 318) відбудеться спільний теоретичний семінар відділу історії філософії України та сектору східної філософії відділу історії зарубіжної філософії на тему

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКЕ УКРАЇНОЗНАВСТВО ТА ПОСТКОЛОНІАЛЬНІ СТУДІЇ

Доповідають:

д.філос.н. С.Л. Йосипенко,

к.філос.н. О.А. Ярош,

д.філос.н. Ю.Ю. Завгородній,

к.філос.н. В.П. Волковський

"Спадщина Просвітництва та ліберальна демократія": конференція в Інституті філософії

Українсько-французька конференція 8-9 червня 2017

«СПАДЩИНА ПРОСВІТНИЦТВА ТА ЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ»

8 червня 2017: ПРОСВІТНИЦТВО: ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, ІДЕНТИЧНІСТЬ

10.00 – 13.00  Модерн, раціональність, ідентичність.

Модератор – Антуан Гарапон

10.00 – 10.45  Мирослав Попович  - Свобода та раціональність

10.45 – 11.30 Філіп Рено -  Політика Просвітництва та європейська спадщина

11.30 – 12.15 Євген Бистрицький – Ідентичність та межі філософії Модерну

12.15 – 13.00 Дискусія

13.00 – 14.00 Обід

14.00 – 16.30 Цивілізація, культура, географія Просвітництва.

Модератор – Олег Білий

14.00 – 14.45 Камій Гійон-Лекок – Розвиток мистецтв та прогрес цивілізації у Франції (від зорі до сутінок Просвітництва)

14.45 – 15.30 Валентин Омельянчик – Перекладаючи Просвітництво та Філіпа Рено: концептуальна географія ключових понять(civilité – civilisation  - Kultur).

15.30 – 16.00 Дискусія

9 червня 2017 : ПРОСВІТНИЦТВО : ПОЛІТИКА, ПРАВО, ДЕМОКРАТІЯ

10.00 -13.00 Європейська цивілізація, цінності, інтереси

Модератор – Валентин Омельянчик

10.00 – 10.45 Жан-Клод Казанова – Цивізм та цивілізація. Роздуми про європейську спадщину

10.45 – 11.30 Сергій Пролєєв – Самозаперечення сучасної Європи: Європа цінностей / Європа інтересів

11.30 – 12.15 Анатолій Єрмоленко – Поняття деліберативної демократії в контексті ідеї незавершуваного Просвітництва

12.15 -13.00 - Дискусія

13.00 – 14.00 Обід

14.00-17.00 Культура, революція, війна

Модератор – Філіп Рено

14.00 – 14.45 Антуан Гарапон – Юридична культура та культура демократична

14.45 - 15.30 Жан-Beнсан Голендер – Цивілізувати війну? Спадщина Просвітництва та стратегічні проблеми.

15.30 -16.15 Олег Білий – Політичний досвід революцій ХХІ ст. та легітимація влади.

16.15 – 17.00 Дискусія