Філософія для всіх: начала філософії від Андрія Баумейстера

Наш колега, Андрій Баумейстер, читає курс в рамках курсу “Філософія для всіх” у філософській школі “Новий Акрополь”. Пропонуємо підбірку відео його лекцій.

Лекція № 1. Чому ми всі за природою філософи? Філософське мислення - внутрішній мотив розвитку особистості.

Лекція № 2. Філософія - наука, мистецтво чи образ життя? Чому за філософією - майбутнє?

Лекція № 3. Філософія - погляд з позиції Цілого.

Лекція № 4.

У вас пожар в доме и тетка зарезалась: Лютнева (чи Березнева?) революція у викладі С. Грабовського

Наш колега Сергій Грабовський підготував - і продовжує публікувати - цілу низку публікацій, присвячених 100-літтю Революції 1917 року. Він розмірковує про сенс тогочасних подій, про місце і значення для нас того вікопомного року, коли почались Перші визвольні змагання України, протягом яких була визначена наша доля аж досі. Як Лютнева революція перетворилась на Жовтневу? Революція чи переворот? Що це було? Як сприймали це сучасники?

Тексти С. Грабовського - непрості і потребують уважного прочитання. Проте й сама епоха - дуже складна, і ще складніше наше ставлення до неї. Вона ще не вийшла за межі нашого життєсвіту, бо досі збурює почуття, які затьмарюють спробу осмислення. Багато чого з подій столітньої давнини - нагадує нам нашу сучасність. Тексти, думки, дії - деякі ніби зроблені нашими сучасниками. Що це? Де жа вю? Збіг? Чи не наступаємо знов на граблі? Що нас чекає далі, яке “червоне століття” (вислів Мирослава Поповича) поглине ці “криваві землі” (за висловом Тимоті Снайдера)?

Пропонуємо шановному читачеві заглибитись в цю епоху - продовжуючи міркування іншого нашого колеги, Андрія Баумейстера, на ці ж теми у нашому блозі…

Отже, тисніть детальніше - і читайте, коментуйте, доповнюйте.

Тень «нового Рима» или истоки русского антизападничества

Рождение истории из духа поэзии и языка

В основании истории каждого народа лежат определенные идеи. Римскую идею придумали историки и поэты. О том, кто такие римляне и в чем их мировое предназначение, рассказали Тит Ливий и Вергилий (в форме исторического трактата и в форме поэтического мифа). Тем самым они стали творцами римского самосознания. Точно так же, рассказывая истории о себе, мы творим собственную биографию. Франки, приняв католицизм и осознав себя наследниками римской политической идеи, положили начало новой Европе. Когда в средневековье развернулась борьба между папами и императорами, это разделило тогдашних европейцев на два больших лагеря.

Анонс: семінар про Рейкі (28.03.17., 16.00)

28 березня 2017, 16:00

к. 327

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CІV

Тема засідання:

“Рейкі – духовна традиція

чи таємне товариство?”

Доповідач:

Ірина Валявко, к. ф. н.,

с. н. с. Інституту філософії НАН України,

н. с. УВАН у США,

практик-цілитель Рейкі II ступеня

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

ТЕЗИ (див. детальніше)

Февраль семнадцатого. Первые проблески свободы или начало катастрофы?

Ровно сто лет назад, в самом конце февраля, в Российской империи  произошла революция. Вокруг этого события сложилось много мифов. Вот один из них: империя обветшала и должна была развалиться с неумолимостью античного рока. Миф второй: именно «Февраль» был настоящей революцией, а в «Октябре» произошел переворот. «Февраль» - торжество демократии, а «Октябрь» - заговор злых сил, подлое вероломство группы фанатиков во главе с Лениным. Наконец, третий миф: февраль стал торжеством демократических идей. Но действительно ли империя прогнила? Можно ли назвать февральские события революцией? Было ли это торжеством демократии?

Лекції про Тому Аквінського. Андрій Баумейстер в ІРн св. Томи Аквінського

Пропонуємо увазі шановних читачів вибірку лекцій нашого колеги, видатного філософа України, доктора філософських наук Андрія Баумейстера.

З курсу, прочитаного ним у Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського про того ж таки Тому Аквінського:

Лекція 1. Вступ.

Лекція 2. Характер і біографія Томи.

Лекція 3. Міркування Томи про віру і волю, трактати "Сума теології" ІІ, ч. 1, тт. 1 - 9 (STh. 2-2, qq. 1-9) і 14 питання "Диспутації про Істину" (De ver. q.1) + антитомістська критика Карла Барта.

Лекція 4.

Тема лекции: продолжение рассмотрения 14 вопроса "Диспутации об Истине" (De ver. q.14) и V главы «Суммы Против Язычников». Что означает евангельское «будьте, как дети»? Почему никто не может упрекнуть христиан в нерациональности религиозной веры? Почему каждый человек использует веру и почему она рациональна? Ознакомление с аргументами современных аналитических философов, таких как Ричард Суинберн и Алвин Плантинг.

Главные темы: природа и цель веры по Аквинату. Вера и естественное познание. Почему вера - необходимый аспект человеческого существования. Вера и созерцание. Аргументы в пользу рациональности христианской веры: Алвин Плантинга и Ричард Суинберн.

Лекція 5.

Лекція 6.

Лекція 7.

Лекція 8.

Лекція

Семінар:"Страх і віра у житті сучасної людини" і не тільки

В Інституті філософії НАН України

(вул. Трьохсвятительська, 4)

10 березня (п’ятниця) о 16.00, у к. 318

відбудеться черговий методологічний семінар

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК МЕТААНТРОПОЛОГІЯ

Тема:

СТРАХ І ВІРА В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

На семінарі продовжиться обговорення проекту

словника «ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА»

за редакцією Н. Хамітова і С. Крилової

Керівник семінару –

доктор філософських наук, професор

Н.  ХАМІТОВ

Головне - не втратити незалежність України (говорить Мирослав Попович)

Самое большое достижение Украины — то, что на протяжении более двадцати лет мы независимы. Но угроза потери независимости также вполне реальна. Поэтому обществу нельзя впадать в эйфорию — так же, как и в апатию. Иначе мы никогда не построим благополучного государства.

Такое предостережение прозвучало от известного украинского философа, академика НАНУ, участника инициативной группы «Першого грудня» Мирослава Поповича в разговоре с корреспондентом Укринформа накануне Дня Независимости.

Мирослав Попович: що не можна робити із ОРДіЛО?



В рамках проекта «Украинский консенсус» Украинский институт стратегии глобального сотрудничества и адаптации задает экспертам следующий вопрос:

Из-за драматического положения дел в украинской экономике и политике, вследствие столкновения позиций по поводу судьбы отношений Украины и ОРДЛО (экономическая блокада, полная блокада, реинтеграция путем выборов без долгосрочного прекращения огня и др. озвученные варианты подобных отношений), какой вариант Вы считаете наиболее соответствующим краткосрочным и долгосрочным интересам Украины? Должна ли Украина пытаться вернуть временно неконтролируемые территории, или ей следует идти на замораживание отношений? Какие еще реалистичные варианты Вы можете предложить?

Отвечает Мирослав Попович, украинский философ, доктор философских наук, профессор, академик НАНУ, директор Института философии НАНУ: